Священномученик Димитрій Вознесенський, пресвітер

Дмитро Павлович Вознесенський народився 1855 року в селі Миколо-Замошшя. У 1877 році він закінчив курс Ярославської духовної семінарії і був визначений штатним псаломщиком до рідної церкви, пізніше зведений у сан диякона. 1910 року став священиком. Революція і громадянська війна, що почалася, не оминули стороною село Миколо-Замошшя. 16 жовтня 1918 р. на території Миколо-Замошенської парафії спалахнуло повстання проти радянської влади. На вимогу повсталих було здійснено хресну ходу і молебень, після якого отець Димитрій виступив із проповіддю, яка викривала богоборчі плани більшовиків. Наступного дня прибув каральний загін і розігнав повсталих. Дзвін до ранкової служби був прийнятий карателями за сигнал до опору. Під час літургії червоногвардієць намагався застрелити отця Димитрія через відкриту Царську браму, але гвинтівка відмовила. Тоді солдати з’явилися додому до священика після закінчення служби, заарештували його і, знущаючись, відправили на залізничну станцію Шестихіно, де його і було розстріляно в ніч з 17 на 18 жовтня 1918 року. Ієрея Димитрія було зараховано до лику святих Архієрейським Собором Руської Православної Церкви в 2000 році.