...
Священномученик Димитрій Воскресенський, пресвітер p1e8s6ijme9qs78a1ktotm81cbb3
Житія святих,  Травень

Священномученик Димитрій Воскресенський, пресвітер

Місяця травня на 9-й день

Протоієрей Димитрій Воскресенський народився 7 вересня 1869 року в селі Урусово Алатирського повіту Симбірської губернії (нині Мордовської Республіки) в сім’ї священника Василя Воскресенського.
1875 року, коли Димитрію було 6 років, під час пологів померла його мати – дружина отця Василя. Сам отець Василь 1907 року причащав хворого на тиф селянина і, заразившись, помер, як сповідник.
У 1891 році Димитрій закінчив Симбірську Духовну Семінарію за другим розрядом і був зарахований учителем церковно-парафіяльної школи в село Урусове, у 1892 році визначений псаломщиком, у 1895 році висвячений на священника до села Полібіно Алатирського повіту, 1902 року переміщений у село Нові Монадиші Ардатовського повіту, з 1908 до 1911 року був членом благочинницької ради, 1911 року переміщений у село Анастасово Курмишського повіту, в якому прослужив 26 років до свого арешту. У 1905 році був нагороджений набедреником, у 1916 – камилавкою, у 1922 році – наперсним хрестом. Пізніше був возведений у сан протоієрея.
На початку 1930-х років, коли Чувашія входила до складу Нижегородського Краю, заарештованих у Порецькому районі часто доправляли до прилеглих районних відділень НКВС, які розташовані на території нинішньої Нижегородської області. Так було і з отцем Димитрієм. Він був заарештований і допитувався в районному відділенні НКВС у селі Теплий Стан (нині Сєченово Нижегородської області). Із собою він, мабуть, встиг узяти фотографію сина Миколи, де він знятий червоноармійцем у будьонівці. З кимось йому вдалося передати цю фотографію доньці Ользі – на звороті напис олівцем, поспіхом: “Лелечка мене б’ють, час згаяно”. І ще прізвища – мабуть слідчих. Тоді він був звільнений.
У 1934 році був притягнутий сільрадою до штрафу на 400 рублів “за незаконне звершення молебнів”, на що отець Димитрій написав скаргу в Комісію з питань культу при Президії ЦВК ЧАССР.
“15 травня у мене на парафії був похорон; покійницю, як у нас заведено, я проводжав тільки з дому до церкви для відспівування. Після ж відспівування проводжати небіжчиків на могилу у нас не заведено, і на кладовищі я вже другий рік не був. Але на другий день після цього, я на свій подив і всіх вірян, отримав доданий витяг із протоколу Анастасівської сільради. Я тут же на нього послав відношення, що я на могилах ніяких молебнів про дощ не здійснював і навіть там не був, що підтвердять усі віряни, і тому вважаю цей штраф незаконним. Цим справа не скінчилася. Увечері того ж дня від голови сільради отримую 2-й папір, (при цьому ж додається). А потім через кілька днів уже пізно ввечері голова сільради викликає до ради і грубо знову вимагає з мене сплати штрафу. На мої ж слова, що цей штраф вважаю незаконним, оскільки це звинувачення мене в молебнях на цвинтарях є явною неправдою, він при особах, які тут перебувають, почав лаяти мене найсучаснішими матірними словами. Не отримуючи від мене цього штрафу, 31 травня сільрада надіслала вже новий податок – 3000 яєць. З приводу цього податку вважаю за потрібне сказати: з господарством я не пов’язаний, птаха не маю і жодними ходіннями по домівках і зборами яєць, як вони пишуть у прикладеному виписі з постанови, – не займаюся, тим паче, молебнями на храмове свято на честь Святителя Миколая не ходив, тому що не дозволили. Це, знову ж таки, підтвердять усі віруючі. І тому прошу комісію захистити мене від цих незаконних штрафів і податків грошима і яйцями.
До цього додаю 2 папери накладення на мене штрафу 400 руб. і 1 папір про накладення на мене 3000 яєць і 10 руб. збору.
Священик с. Анастасово Дмитро Воскресенський, 1 червня 34 р.
Відповідь прошу надіслати безпосередньо на моє ім’я – СІК нам Вашу постанову не оголосить”.
Мабуть, подібну скаргу отець Димитрій написав до Москви – до постійної Комісії з питань культів при ЦВК, яка й скасувала рішення про штраф.
Продовжуючи служіння перед святим престолом, протоієрея Димитрія заарештували 21 жовтня 1937 року й ув’язнили в Алатирській в’язниці.
30 грудня 1937 року протоієрей Димитрій Воскресенський був засуджений до 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. 22 травня 1938 року, в день святкування Миколи Чудотворця, відбуваючи термін покарання в Алатирській виправно-трудовій колонії, отець Димитрій помер, за записом лікаря, від вади серця, і його було поховано на цвинтарі колонії в безвісній могилі.
Протоієрей Димитрій зарахований до собору новомучеників і сповідників 27 грудня 2007 року.

Знайшли помилку