Священномученик Димитрій Касаткін, пресвітер

Місяця жовтня на 15-й день.

Священномученик Димитрій Васильович Касаткін народився 24 жовтня 1884 року в селі Борис-Городок Можайського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика. Закінчив 1900 року Звенигородське духовне училище, 1906 року – Віфанську духовну семінарію, був направлений учителем до церковнопарафіяльної школи села Мілятіно Можайського повіту Московської губернії. У 1916 році висвячений на ієрея до церкви в ім’я святих Косми і Даміана кладовища Гвоздня Бронницького повіту тієї ж губернії, де прослужив 20 років.

У 1930-х роках отець Димитрій за підтримки парафіян перешкоджав спробам закрити храм, що викликало невдоволення влади. 26 листопада 1937 року священика заарештували і помістили до в’язниці м. Коломни, потім перевели до Москви в Таганську в’язницю. Його звинувачували у виголошенні проповідей, у здійсненні хресних ходів, а також в агітації проти колгоспів. Отець Димитрій відкинув як голослівні звинувачення в антиколгоспній агітації, а щодо хресних ходів і проповідей, то, як зазначив священник, вони входять до його обов’язків. 5 грудня Особливою трійкою УНКВС по Московській області був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів (ВТТ). Відбував термін у Біломоро-Балтійському ВТТЛ у Медвеж’єгорську.

Священик Димитрій Касаткін звертався із заявою про перегляд справи, вказуючи на несправедливість вироку: “Моя провина перед радянською владою полягає в тому, що я священник і здійснював богослужіння та релігійні обряди, які радянськими законами не заборонені; але це не може служити підставою для мого ув’язнення”. Однак у повторному розгляді справи було відмовлено. У серпні 1940 року отця Димитрія перевели в Талазьке відділення Кулойського ВТТ поблизу Архангельська (з лютого 1942 року під управлінням Відділу виправно-трудових колоній УНКВС по Архангельській області). Каторжні роботи підірвали здоров’я священномученика. Він помер 28 жовтня 1942 року в ув’язненні і був похований у невідомій спільній могилі. Ім’я священника Димитрія Касаткіна внесене до Собору новомучеників і сповідників визначенням Священного Синоду від 26 грудня 2006 року.