Священномученик Аркадій Лобцов ,пресвітер

Місяця лютого на 4-й день

Священномученик Аркадій народився 22 січня 1895 року в місті Переславлі Ярославської губернії в сім’ї псаломщика Івана Лобцова. Початкову освіту Аркадій здобув у церковнопарафіяльній школі, а 1909 року закінчив Переславське духовне училище і два роки працював розсильним у судового пристава. З 1912 року він став служити псаломщиком у храмі в селі Жерославське Кольчугинського повіту Володимирської губернії. У 1919 році Аркадій Іванович був мобілізований до Червоної армії і служив писарем. У 1920 році на польському фронті їхній полк був інтернований німцями. У липні 1921 року Аркадій Іванович повернувся з Німеччини додому і знову став служити псаломщиком у тому ж храмі. У 1922 році його було висвячено до цього храму священиком. З 1929 року отець Аркадій став служити в храмі на честь Грузинської ікони Божої Матері в селі Якшино Лопасненського району Московської області.
У листопаді 1937 року співробітники НКВС зібрали свідчення лжесвідків, але заарештували отця Аркадія тільки 27 січня 1938 року та ув’язнили у в’язниці в місті Серпухові.
– Будучи 1920 року інтернованим німцями, чи вербували вас на службу в Білу армію і чи викликали в жандармське управління? – запитав священика слідчий.
– Коли нас інтернували, то всіх помістили в табори, куди приїжджали білі офіцери для вербування червоноармійців до Білої армії; дехто записувався, я ж не вербувався і в жандармське управління не викликався.
– З ким ви підтримуєте добрі стосунки в нашому районі та за його межами?
– З усіма віруючими я був у добрих стосунках, але особливої дружби ні з ким не мав.
– Слідством встановлено, що ви серед віруючої частини населення ведете активну контрреволюційну діяльність…
– Ніякої контрреволюційної діяльності серед населення я не вів.
– У період передвиборчої кампанії у Верховну Раду у себе вдома у присутності вірян ви вели агітацію проти виборів, заявляючи: “Усіх кандидатів у Верховну Раду ми отримали в готовому вигляді, а самі намічати не маємо права”.
– Нікому я цього не говорив.
– Влітку 1937 року в присутності вірян ви також вели антирадянську агітацію, заявляючи: “Радянська влада наробила колгоспи для того, щоб краще можна було оббирати народ. До колгоспів селянству жилося дуже добре, і нам, служителям культу, теж жити було краще. Радянська влада всіх розорила в корінь”.
– Таких слів я не говорив.

— Вы лже­те. В дру­гом слу­чае, ле­том 1937 го­да, вы го­во­ри­ли о том же, что «при со­вет­ской вла­сти жизнь кре­стьян во мно­го раз ху­же, чем рань­ше. Те­перь лю­ди жи­вут во вла­сти без­за­ко­ния. Ес­ли кто осме­лит­ся ска­зать прав­ду, то­го по­са­дят. Вы­бо­ры в Вер­хов­ный Со­вет ни­че­го хо­ро­ше­го на­ро­ду не да­дут, так как кан­ди­да­ты вы­став­ле­ны ком­му­ни­ста­ми и на­род дол­жен го­ло­со­вать за них.
— Ни­че­го по­доб­но­го я про­тив со­вет­ской вла­сти или про­тив кол­хо­зов не го­во­рил.
— Вы да­е­те лож­ные по­ка­за­ния, след­ствие тре­бу­ет от вас от­кро­вен­ных при­зна­ний о ва­шей контр­ре­во­лю­ци­он­ной де­я­тель­но­сти.
— Ни­ка­кой контр­ре­во­лю­ци­он­ной и ан­ти­со­вет­ской де­я­тель­но­сти я ни­где не вел. Ви­нов­ным в предъ­яв­лен­ном мне об­ви­не­нии се­бя не при­знаю.
11 фев­ра­ля 1938 го­да трой­ка НКВД при­го­во­ри­ла от­ца Ар­ка­дия к рас­стре­лу. По­сле при­го­во­ра он был пе­ре­ве­зен в Та­ган­скую тюрь­му в Москве. Свя­щен­ник Ар­ка­дий Лоб­цов был рас­стре­лян 17 фев­ра­ля 1938 го­да и по­гре­бен в без­вест­ной об­щей мо­ги­ле на по­ли­гоне Бу­то­во под Моск­вой.