Священномученик Анатолій Бержицький, пресвітер

Місяця листопада на 6-й день

Анатолій Ананьєвич Бержицький народився 3 липня 1875 р. у селі Маяки Одеського повіту Херсонської губернії. Він походив із російської священницької сім’ї, брат його теж згодом став священником, а племінники були білими офіцерами та емігрували до Болгарії. Першу освіту майбутній мученик за Христа здобув на юридичному факультеті. Мав також духовну освіту.
Вперше його заарештували у місті Барнаулі 20 липня 1921 року. Його поміщають у міській в’язниці, але випускають за 40 днів. Наступного разу заарештовують у 1930 році, цього разу в ув’язненні йому доводиться пробути 10 місяців. Після виходу на волю він їде до міста Чимкента Південно-Казахстанської області, щоб вижити він працює планувальником у облздорові.
Востаннє священника було заарештовано 10 вересня 1937 року. Отця Анатолія Бержицького звинувачували в тому, що «на слідстві приховав своє духовне звання і зв’язок з братом, який проживає в м. Миколаєві, у якого в еміграції в Болгарії перебувають два сини колишні білі офіцери. <…> Приїхав до Чимкента спеціально для проведення контрреволюційної роботи серед церковників».
Отця Анатолія було засуджено Трійкою УНКВС по Південно-Казахстанській області до вищої міри покарання. 19 листопада 1937 р. за вироком був розстріл. 12 грудня 1957 р. військовий суд Туркестанського ВО, за відсутністю складу злочину, реабілітував Бержицького Анатолія Ананьєвича, а Ювілейним Архієрейським собором Руської Православної Церкви, що проходив 12-16 серпня 2000р. було оголошено початок загальноцерковного шанування священномученика ієрея Анатолія.