Стрітення Володимирської (Києво-Вишгородської) ікони Пресвятої Богородиці

Місяця серпня на 26-й день

Володимирська ікона Божої Матері написана Євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезував Спаситель із Пречистою Матір’ю та праведним Йосипом. Божа Мати, побачивши цей образ, сказала: «Відтепер ублажать Мене всі роди. Благодать того, хто народився від Мене і Моя, з цією іконою нехай буде».

У 1131 році ікона була надіслана на Русь з Константинополя святому князю Мстиславу († 1132, пам’ять 15 квітня) і була поставлена ​​в Дівочому вишгородському монастирі – древнього удільного   міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги.

Син Юрія Долгорукого святий Андрій Боголюбський у 1155 році приніс ікону до Володимира та помістив у спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала назву Володимирської. 1395 року ікону вперше принесли до Москви.

Святкування Володимирської  ікони Пресвятої Богородиці буває кілька разів на рік (21 травня, 23 червня, 26 серпня). Найбільш урочисте святкування відбувається 26 серпня, встановлене на честь стрітення Володимирської ікони під час перенесення її з Володимира до Москви. В 1395 страшний завойовник хан Тамерлан (Темір-Аксак) досяг меж рязанських, взяв місто Єлець і, прямуючи до Москви, наблизився до берегів Дону. Великий князь Василь Димитрійович вийшов з військом до Коломиї і зупинився на березі Оки. Він молився святителям Московським і преподобному Сергію про порятунок від ворогів і написав митрополиту Московському, святителю Кипріану (пам’ять 16 вересня), щоб Успенський піст, що наступив, був присвячений старанним молитвам про помилування і покаяння. До Володимира, де знаходилася уславлена ​​чудотворна ікона, було надіслано духовенство. Після літургії та молебню на свято Успіння Пресвятої Богородиці духовенство прийняло ікону і з хресною ходою понесло її до Москви. Безліч народу по обидва боки дороги, стоячи на колінах, молило: «Мати Божа, спаси землю Руську!» Тієї самої години, коли жителі Москви зустрічали ікону на Кучковому полі, Тамерлан дрімав у своєму наметі. Раптом він побачив уві сні велику гору, з вершини якої до нього йшли святителі із золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з’явилася Велика Жінка. Вона наказала йому залишити межі Русі. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан спитав про значення бачення. Знаючі відповіли, що сяюча Дружина є Божа Мати, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан наказав полкам йти назад. На згадку про чудовий порятунок Руської землі від Тамерлана на Кучковому полі, де зустріли  ікону, збудували Стрітенський монастир і було встановлено всенародне святкування на честь стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання