Стрітення Господнє 6565
Житія святих,  Лютий

Стрітення Господнє

Місяця лютого на 2-й день

За законом Мойсея у євреїв кожен первісток чоловічої статі на сороковий день від народження мав бути посвячений Богу, для чого і приносився матір’ю у Божий храм. А коли, за законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу». Немовля Господь принесений був у Храм Єрусалимський Богоматір’ю і Іосифом в нинішній день, який є соро­ковим від різдва Спасителя. За законом Мойсея жінці, яка народить дитину чоловічої статі, заборонено було входити у храм протягом 40 днів: це були дні очищення. До всякої святощі не буде вона доторкатися, і до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її. А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення та голубеня або горлицю на жертву за гріх. Хоч Марія, ставши матір’ю Господа, освятилась народженням Його і, не переставши бути Дівою, не мала потреби в очищенні, все ж вона, з глибокої поваги до закону Мойсея, виконала його.

А був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна та благочестива, що утіхи чекала Ізраїлю. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерті не бачити, перш ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як вносили батьки Дитину-Ісуса, щоб учинили над ним за звичаєм законним, взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було сказано. А Симеон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його ма­тері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння і уста­вання в Ізраїлі, і на знак сперечання,— і меч душу прошиє самій же тобі, — щоб відкрились думки сердець багатьох!». У храмі була Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племені Асирового, — вона дожила до глибокої старості, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не від­лучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Слава Симеона, який прийняв Господа, збулася. Ісус Христос дав людям новий закон благодаті й любові. Але його вчення, як і сам Спаситель світу, стали для багатьох предметом ненависті й протиріччя. А Матір Божа, бачачи страждання і хресну смерть Свого Божественного Сина, пережила стільки горя і сердечних мук — немов той меч душу її прошив. .

Стрітення належить до числа древніх свят. Його опи­сують у своїх творах Отці Церкви III століть. Особливо урочисто його почали святкувати при імпера­торі Юстиніані, коли з ним було пов’язано спогад про врятування Константинополя від страшної моровиці. Передпразництво на свято Стрітення буває 1-го лю­того, а віддання — 9-го лютого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропа́рь, глас 1:

Ра́дуйся, Благода́тная Богоро́дице Де́во,/ из Тебе́ бо возсия́ Со́лнце Пра́вды – Христо́с, Бог наш,/ просвеща́яй су́щия во тьме./ Весели́ся и ты, ста́рче пра́ведный,/ прие́мый во объя́тия Свободи́теля́ душ на́ших,/ да́рующаго нам воскресе́ние.

 

Конда́к, глас 1:

Утро́бу Деви́чу освяти́вый Рождество́м Твои́м/ и ру́це Симео́не благослови́вый,/ я́коже подоба́ше, предвари́в,/ и ны́не спасл еси́ нас, Христе́ Бо́же,/ но умири́ во бране́х жи́тельство/ и укрепи́ лю́ди, и́хже возлюби́л еси́, Еди́не Человеколю́бче.

Величание: 

Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтем Пречистую Матерь Твою, Еюже по закону ныне принеслся еси в храм Господень.

Тропaрь прaздника: гла1съ а7

Рaдуйсz, благодaтнаz бцdе дв7о, и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды хrт0съ бGъ нaшъ, просвэщazй сyщыz во тмЁ: весели1сz и3 ты2, стaрче прaведный, пріeмый во њб8‰тіz свободи1телz дyшъ нaшихъ, дaрующаго нaмъ воскресeніе. 

Кондaкъ глaсъ №:

Ўтр0бу дв7и1чу њсвzти1вый ржcтв0мъ твои1мъ, и3 рyцэ сmмеHнэ бlгослови1вый, ћкоже подобaше, предвари1въ и3 нhнэ спaслъ є3си2 нaсъ, хrтE б9е: но ўмири2 во бранёхъ жи1тельство и3 ўкрэпи2 лю1ди, и4хже возлюби1лъ є3си2, є3ди1не чlвэколю1бче.

Ще в розробці