Великомученик Меркурій

Місяця листопада на 24-й день

Святий великомученик Меркурій, скіф за походженням, служив воїном у римській армії. Нечестиві імператори Декій (249-251) і Валеріан (253-259) видали закон, який наказував усім римським громадянам поклонятися язичницьким богам і засуджував на смерть християн.

У цей час на Римську імперію напали варвари, і імператор Декій виступив у похід з великим військом. В одному з боїв святому Меркурію з’явився Ангел Господній і подав йому меч зі словами: “Не бійся, сміливо йди на ворогів. Коли переможеш, не забудь Господа Бога твого”. З цим мечем святий воїн пройшов крізь варварські полчища, знищив безліч ворогів і вбив самого царя варварів, забезпечивши перемогу римлянам. Вдячний імператор щедро нагородив святого Меркурія за хоробрість і зробив його воєначальником.

Святому воїну, який отримав великі почесті й багатство, знову з’явився Ангел Господній, нагадуючи йому, Ким була дарована перемога, і закликаючи до служіння Господу. Святий Меркурій згадав, що і батько його, Гордіан, сповідував християнську віру, охрестився і всією душею кинувся до Христа. Він відмовився брати участь в урочистому жертвоприношенні язичницьким богам і був покликаний до грізного імператора. Відкрито назвавши себе християнином, Меркурій кинув до ніг імператора військовий пояс і мантію і відмовився від усіх почестей. У в’язниці святому Меркурію знову з’явився Ангел Господній, укріпив його і закликав мужньо перетерпіти всі страждання за Христа.

Святого мученика розтягнули над вогнем, різали ножами, били батогами так, що кров з його ран гасила вогонь. Але щоразу, коли його кидали до в’язниці вмираючим від ран, святий Меркурій отримував від Господа повне зцілення, стверджуючи перед нечестивцями велику силу віри Христової. Засуджений на смертну кару, святий сподобився видіння Самого Господа, який обіцяв йому швидке позбавлення від мук. Великомученика Меркурія обезголовили в Кесарії Каппадокійській. Його святе тіло пахло миром і фіміамом, подаючи зцілення багатьом хворим.

Уже після смерті своєї воїн Христовий, що з’єднався з Церквою Небесною, співслужив військову службу на благо Церкви земної. За молитвою святителя Василія Великого перед іконою Пресвятої Богородиці про визволення християн від гонителя християнської віри Юліана Відступника (361-363) Заступниця роду християнського послала святого воїна Меркурія на допомогу від Церкви, що торжествує, до Церкви войовничої. Образ святого великомученика Меркурія, зображений на іконі поруч з образом Пречистої Богородиці, став невидимим, а потім знову з’явився із закривавленим списом.

У цей самий момент Юліан Відступник був пронизаний на Перській війні списом невідомого воїна, який негайно став невидимим. Окаянний Юліан, помираючи, вигукнув: “Ти переміг, Галілеянине!”

Тропарі, кондаки, молитви та величання