Сповідниця Хіонія Архангельська

Місяця жовтня на 4-й день

Свята сповідниця Хіонія Іванівна Архангельська народилася 1883 року в селі Новому Копилі Тамбовської губернії в сім’ї священика Іоанна Дмитрієва. Вийшла заміж за псаломщика Тихона Архангельського, який згодом став священиком, у їхній родині народилося 18 дітей, вижили тільки 9. Подружжя намагалося прищепити дітям благочестя і стриманість, привчили постити відповідно до церковного статуту. У сім’ї була ділянка землі і невелике господарство, і працювали там усі разом – і батьки, і діти.

У 1928 році сім’ю розкуркулили, відібрали будинок, майно і домашню живність. Батюшку Тихона кілька разів заарештовували. Родині довелося кілька разів змінити місце проживання, бо закривалися храми, до яких отець Тихон прямував на служіння. У 1933 році сім’я Архангельських переїхали в село Куймань Трубетчинського району Рязанської області. Старші діти вже жили окремо, з батьками жила тільки молодша дочка і ще одна овдовіла дочка з чотирма дітьми.

Отця Тихона заарештували. Коли матінка Хіонія дізналася, що він у липецькій в’язниці, то почала клопотати про нього в різних інстанціях. Їй пригрозили арештом, але вона відповіла: “От і добре! Заберіть мене, будь ласка, я там, можливо, з отцем Тихоном побачуся!”

Матушка була в Москві, коли прийшли її заарештовувати. Повернувшись, вона зібрала найнеобхідніше і сама пішла до сільради. Там її 12 грудня 1937 року заарештували. Трійкою УНКВС її було засуджено за звинуваченням “в антисоціалістичній діяльності, що проводилася разом із чоловіком-священиком у селі Куймані, агітації проти виборів у Верховну Раду, в сподіванні на прихід до влади царя”, і засуджено до восьми років у виправно-трудових таборах. У травні 1938 року медичне обстеження показало, що вона потребує сторонньої допомоги. Але з огляду на її різкі висловлювання про радянську владу питання про її дострокове звільнення відхилили. Вона була звільнена наприкінці 1944 року, коли смертельний результат хвороби був очевидний. Матушка Хіонія жила в доньок і, незважаючи на важку онкологічну хворобу, підробляла шиттям. Померла сповідниця 22 грудня 1945 року. Похована на місцевому кладовищі біля Нікітської церкви.

Зарахована до лику святих новомучеників і сповідників Руських 22 лютого 2001 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.