Сповідник Агафангел (Преображенський), митрополит Ярославський

Місяця жовтня на 3-й день / жовтня на 30-й день – знайдення мощей

Святитель Агафангел (в миру Преображенський Олександр Лаврентійович) народився 1854 року в селі Мочили Тульської губернії в сім’ї священика. У 1881 році він успішно закінчив Московську духовну академію. У 1882 році одружився. Однак менш ніж за рік Олександр Лаврентійович втратив дружину і новонароджене немовля. У 1885 році він прийняв чернечий постриг з ім’ям Агафангел і був возведений у сан ігумена, 1888 року – у сан архімандрита. 10 вересня 1889 року хіротонізований на єпископа, очолював по черзі Іркутську, Тобольську і Сибірську єпархії, потім Ризьку і Мітавську, Віленську і Литовську. У 1904 році владика Агафангел був возведений у сан архієпископа, в 1913 році був призначений на Ярославську і Ростовську кафедру. Через деякий час зведений у сан митрополита.
Владика вирізнявся врівноваженістю духу, м’якістю й уважністю у спілкуванні, рівністю і витриманістю характеру, повною повагою до чужої думки.
12 травня 1922 року патріарх Тихон, перебуваючи в ув’язненні, категорично відкинув вимоги обновленців щодо передачі їм повноважень на вище церковне управління, і передав митрополиту Агафангелу грамоту на право заміщення. Владика Агафангел закликав вірян зберігати в чистоті твердині Церкви. За свій опір обновленцям у їхній спробі захопити церковну владу святитель був заарештований. Наприкінці 1922 року хворого старця після ув’язнення в низці в’язниць відправили загальним етапом із кримінальними злочинцями на трирічне заслання в Північний край.
У своєму заповіті патріарх Тихон назвав митрополита Агафангела другим кандидатом на посаду місцеблюстителя патріаршого престолу.
Термін заслання святителя закінчився наприкінці 1925 року. Подальші події життя владики Агафангела були ознаменовані сповідницькими скорботами, пов’язаними з його непохитною вірністю традиційному Православ’ю. Святитель перебував у протистоянні діям митрополита Сергія (Страгородського), рішення якого він розцінював як негідні по відношенню до Церкви. І, звичайно, весь цей час владика, як і вся Руська Церква, перебував під тиском безбожної влади, яка намагалася спровокувати множинні розколи в Церкві і тим самим позбавити її законної ієрархії. Всі ці переживання за Руську Церкву сильно підірвали здоров’я владики. 16 жовтня 1928 року святитель помер і був похований у склепі під Леонтіївським храмом на Ярославському Леонтіївському кладовищі.
Мощі святителя Агафангела були знайдені 12 листопада 1998 року.
Святитель Агафангел зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.

Тропарі, кондаки, молитви та величання