Собор усіх преподобних Києво-Печерських

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 18-й день (перехідне святкування в Неділю другу Великого посту)

У другу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печерах.

Церква також вшановує пам’ять двох окремих Соборів преподобних Києво-Печерських отців, у Ближніх (28 вересня) та Дальніх печерах (28 серпня).

Сьогодні Церква вшановує понад двісті святих, що входять до Собору преподобних Печерських.

На чолі Собору стоять преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі.

В 1051 році преподобний Антоній повернувся до Києва з Афона, де прийняв чернечий постриг, і оселився в печері, в якій раніше усамітнився в молитві митрополит Іларіон. Згодом до печери стали приходити численні відвідувачі за благословенням та духовною порадою від преподобного, а ті, хто бажав прийняти чернецтво, залишалися з ним. Так почала утворюватися Печерська обитель – третій уділ Пресвятої Богородиці, після Єрусалима та Афону.

Засновником спільножительного чернецтва в Київській Русі став сподвижник преподобного Антонія Печерського преподобний Феодосій, який юнаком прийшов до нього і прийняв у його печері чернечий постриг.

З благословення преподобного Феодосія в Печерській обителі було запроваджено монастирський устав, привезений із Константинополя. Згодом він був прийнятий у всіх наших монастирях.

У сонмі Києво-Печерських святих можна знайти всі види аскетичного подвижництва: юродство Христа заради, мовчання, самітництво, носіння вериг, пост, неспання і навіть мучеництво.

Про подвиги Києво-Печерських святих розповідає патерик, у якому відображена лише мала частина подвигів преподобних отців. Багатьох із них, про кого не залишилося письмових свідчень, прославив Сам Бог, представивши їхні чудотворні мощі.

Київські святі були прославлені 1643 року київським митрополитом Петром (Могилою). За його дорученням протосинкел Константинопольського патріархату Мелетій Сириг уклав службу преподобним отцям Києво-Печерським і всім святим землі їхньої.

У XVIII столітті було порушено питання про загальноцерковне шанування Київських святих. Святіший Правлячий Синод у 1762 році своїм указом (це рішення було підтверджено указами 1775 та 1784 років) дозволив включати у загальноцерковні Місяцеслови імена Київських святих та друкувати їм служби в місячних Мінеях.