Житія святих,  Травень

Преподобний Варлаам Серпуховський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 5-й день / у неділю перед 26 серпня за новим стилем — Собор Московських святих (перехідне)

Відомості про преподобного Варлаама зберіг писаний на дошці літопис, який до початку XX століття зберігався в обителі. Звідки був родом Варлаам і хто його батьки — невідомо, повість про життя Варлаама починається з 1360 року. Не збереглося відомостей, коли і де прийняв Варлаам чернечий постриг. Літопис Владичнього монастиря називає його «пострижеником пустельним». За яких обставин Варлаам став келійником святителя Олексія, літопис не згадує. Промислом Божим перебуваючи поруч зі святителем Олексієм, Варлаам опинився поблизу головних і часом вельми непростих подій церковного й політичного життя того часу. Можна припустити, що келійник супроводжував митрополита в його поїздках єпархією і, можливо, до Орди в 1357 році та був свідком його подвигів і праць, які намагався в міру сил наслідувати. Безсумнівно, що Варлаам перебував поруч зі святителем Олексієм і протягом майже дворічного перебування його в Києві, оскільки події, з яких починається розповідь літопису Владичнього монастиря, відбувалися незабаром після повернення митрополита до Москви.

Того ж 1377 року за розпорядженням святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі, для Серпуховського Владичнього монастиря написали ікону «Введення Богородиці у Святая Святих» за образом видіння преподобного Варлаама Серпуховського. Ця ікона, поміщена в соборному храмі, побудованому ченцем Варлаамом, протягом багатьох століть була головною святинею монастиря і шанувалася всецерковно як чудотворна (святкування 21 листопада).

Стародавній Владичній літопис промовчав про те, як Варлаам керував братством обителі в чернечих подвигах. Але, звісно, не про саме лише облаштування монастирських будівель дбав перший її будівничий, тим паче що із уст святителя Олексія чув він слова Владичиці: «Возлюбих бо место сие на спасение многим душам человеческим». Тому більше турбот і праць поклав Варлаам на моральний, ніж на матеріальний благоустрій монастиря. Можна справедливо зробити висновок, що Варлаам, вихований в келії святителя Олексія, у нього повчався суворого чернечого благочестя, праці з упованням та вірою і духовного процвітання, а довіреним його керівництву ченцям він намагався передати дух святителя.

Не збереглося відомостей, за яким уставом жили ті, хто подвизався «на місці цьому святому». Однак можна вважати, що цей устав був близький до правил спільножительства, встановлених у монастирі преподобного Сергія. Під час настоятельства Варлаама святий ігумен міг сам наставляти братію Владичньої обителі. Уперше це могло статися на початку зими 1374 року, коли преподобний Сергій прийшов до Серпухова на запрошення серпуховського князя Володимира Андрійовича. Серпухов був тоді ще невеликим дерев’яним, слабко укріпленим містечком, і тільки біля засніжених окських луків на тлі соснового гаю здіймалися білокам’яні храми Владичнього монастиря. Важко уявити, що смиренний старець не поспішив до обителі, заснованої святителем Олексієм, з яким його поєднувала свята дружба.

Через рік після відвідин преподобним Сергієм міста Серпухова Варлаам осліп, до того ж здоров’я його почало слабшати від численних хвороб. Незважаючи на це, він ще більше примножив труди чернечого життя і з великою смиренністю й покірністю волі Божій продовжував здійснювати покладене на нього святителем Олексієм керівництво братією. До самої смерті преподобний Варлаам власним прикладом намагався укоренити у своїх учнях слова преподобного Сергія про багатотрудність чернечого життя.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Варлааму Серпуховскому, глас 3

От святи́теля Алекси́я богоугожде́нию науче́н,/ доброде́тельми украси́л еси́ ду́шу свою́,/ сего́ ра́ди Ма́тери Бо́жией избра́нник яви́лся еси́,/ и оби́тель Тоя́ Введе́нию воздви́гл еси́/ на спасе́ние мно́гим душа́м челове́ческим./ Мона́шествующим до́брый наста́вниче,/ те́плый о на́с к Бо́гу моли́твенниче,/ преподо́бне Варлаа́ме, о́тче на́ш,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Варлааму Серпуховскому, глас 8

А́ще и под спу́дом сокры́ты е́сть честны́я твоя́ мо́щи,/ преподо́бне о́тче на́ш Варлаа́ме,/ оба́че же лучи́ чуде́с и исцеле́ний испуща́ют све́тло,/ все́м, притека́ющим ве́рою и моля́щим ти́ ся́ усе́рдно,/ вои́стину яви́лся бо еси́ уго́дник Бо́жий,// и хода́тай при́сный о чту́щих любо́вию святу́ю па́мять твою́.

Молитва преподобному Варлааму Серпуховскому

О, преподо́бне и Богоно́сне о́тче на́ш Варлаа́ме, оби́тели Пресвяты́я Влады́чице Богоро́дицы устрои́телю, земли́ Серпуховския украше́ние, ми́лостивый и те́плый о на́с к Бо́гу хода́таю и чудотво́рче пресла́вный! Приклони́ у́хо твое́ на моле́ния на́ша, бу́ди на́м благи́х пода́тель и в житии́ се́м многоско́рбнем уте́шитель и наста́вник. Научи́ ны́, су́етными попече́ниями обурева́емыя, пе́рвее Ца́рствия Небе́снаго иска́ти, и в послуша́нии и смире́нии серде́чнем во́лю Бо́жию исполня́ти. Я́ко ру́це, на по́мощь на́м немощны́м простира́емыя, да бу́дут твоя́ святы́я к Бо́гу за ны́ моли́твы. Пода́ждь же исцеле́ния душа́м и телесе́м на́шим, да в ра́дости духо́вней благода́рственныя и хвале́бныя пе́ния не преста́нем возсыла́ти, и та́ко твои́м заступле́нием храни́ми, дости́гнем в ти́хое и безмяте́жное приста́нище, иде́же ты́ со А́нгелы и все́ми святы́ми при́сно сла́виши Пречестно́е и Великоле́пое И́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку