...
Житія святих,  Листопад

Преподобний Варлаам Керетський

Місяця листопада на 6-й день

Преподобний Варлаам, який носив у світі ім’я Василь, жив у дні царя Іоанна Васильовича Грозного (1533-1584). Народився і виховувався поблизу Білого моря, в Керетській волості, в селі Кереть. Навчений грамотою, Василь поставлений був священиком до церкви святителя Миколая Чудотворця в місті Колі і ревно служив Господу, навчаючи людей, як правдивий пастир, закону Господнього. Після повернення на Колу преподобного Феодориту та заснування Троїцького Кольського монастиря, Василь був направлений до Керетської Свято-Георгіївської церкви.

Під час перебування настоятелем Миколаєвської церкви в Колі, отець Василь вигнав диявола, що мешкав на Абрам-мисі і вимагав жертв навіть від хрещених рибалок. Той, залишаючи «насиджене місце», пригрозив помститися «попу». Бісівська помста виповнилася, коли ієрей Василь із матушкою повернулися до рідного села Кереть. Там сталася трагедія, що змінила життя майбутнього преподобного: біс навіяв священикові почуття ревнощів до дружини, потім, звабивши його, спонукав убити ні в чому невинну жінку, що той і виконав. За переказами, дружина священика виявилася неповинною, оскільки сам диявол обморочив святого: прийнявши вигляд чоловіка він вийшов із кімнати дружини священика. За іншою версією, дружина отця Василя почала біснуватись, вносячи збентеження та чутки серед односельців; священик спробував вигнати біса і в результаті смертельно поранив дружину.

Зробивши страшний гріх, Василь незабаром переконався в невинності своєї дружини, зрозумів величину свого падіння, почав каятися, суворо постив і гірко плакав, для покаяння він вирушив у Колу, до преподобного Феодорита. Визнавши себе негідним залишатися священиком, він залишив своє служіння. А щоб викупити велику провину свою, вбивця, що покаявся, піддав себе надзвичайно тяжкому покаранню (за однією версією, це була єпітимія, накладена на нього преподобним Феодорітом). Тіло дружини своєї він поклав у карбас (великий човен, гребний і вітрильний, на 4–10 веселий; використовується для перевезення людей і тягарів по річках і морях) і в цьому карбасі плавав морем, плавав безперервно з місця на місце доти, поки мертве тіло вбитої не зотліло зовсім. Люди з подивом бачили людину, яка одна у своєму карбасі плавала морем, не зупиняючись, без відпочинку. Василь не чекав, як звичайні мореплавці, попутного вітру, щоб пливти на вітрилах; Навпаки, плавав проти вітру, проти океанських хвиль, працюючи постійно веслом, не випускаючи весла з рук своїх і оспівуючи псалми Давида. Безперервно працюючи вдень, преподобний ночі проводив без сну, зі сльозами благаючи Господа про відпущення гріха. При цьому він зберігав найсуворіший піст і лише раз на рік на Великдень їв рибу.

На третій рік плавань Василь захотів прийняти від Бога повідомлення про те, чи прощено його гріх. Давня повість про преподобне розповідає, що біля Святого Мису плавання було небезпечне тому, що тут водилися особливі морські черв’яки, які проточували судна. Ці черви – молюски, звані «корабельні свердлила», проточували судна навіть із найміцнішого дерева і змушували проходити Святий Мис не морем, а волоком, тобто переносити судна берегом. Ці істоти не завдали ніякої шкоди преподобному, але він хотів зробити нешкідливим плавання біля Мису для всіх. Святий помолився Богу і незабаром був почутий: морські гади безслідно зникли, і з того часу шлях біля Святого Мису став безпечним для плавання.

Прийнявши чудо за сповіщення про те, що Господь вже пробачив великий гріх його, Василь незабаром залишає світ, приймає чернечий постриг з ім’ям Варлаам. Варлаам не став затримуватись у Печенському монастирі і оселився в лісовій пустині поблизу озера Кереті. Переказ розповідає, що пустельника в його усамітненні турбували жінки, які влітку приходили до лісу збирати ягоди і при цьому співали мирських пісень. Занепокоєння змусило подвижника залишити Кереть і піти подалі від людських місць, до Чупської губи. Там преподобний і помер. Наприкінці життя Варлаам знайшов дар зцілення і чудотворінь, був прозорливий, але не пишався цим, а навпаки, всіляко уникав слави людей.

Точна дата смерті преподобного Варлаама невідома. Найімовірніше, він помер 1589 чи 1590 року. Тіло його знайшов бідний селянин і переніс у село Кереть, де й поховав при церкві святого Георгія за вівтарем зі східного боку. Преподобний Варлаам особливо шанується мореплавцями, які вважають його своїм небесним покровителем.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Варлааму Керетскому, глас 1

Боже́ственною свы́ше просвети́вся благода́тию, преподо́бне,/ мир оста́вил еси́,/ жите́йскую печа́ль и всяк мяте́ж ми́ра сего́/ любве́ ра́ди Христо́вы со дерзнове́нием отве́ргл еси́,/ ева́нгельски Христу́ после́довал еси́,/ и, Того́ яре́м взем, во всем во́ли Его́ повину́лся еси́,/ и весь ра́зум и се́рдце к Нему́ неукло́нно возложи́л еси́,/ Христа́ ра́ди те́ло свое́ изнуря́я посто́м и бде́нием, в моли́твах свои́х не усыпа́я,/ Бо́га ми́лостива творя́ и Пречи́стую Богоро́дицу Моле́бницу предлага́я,/ и сего́ ра́ди от Бо́га восприе́м власть и си́лу на сопроти́внаго врага́,/ не убоя́ся возду́шныя и морски́я тяготы́ и сту́дени, ниже́ уклони́ся,/ и морско́ю пучи́ною в ма́ле лади́ице по вода́м ше́ствие творя́,/ про́тив зе́льнаго обурева́ния пла́ваше,/ промышле́нием Боже́ственнаго ра́зума направля́ем,/ и о́коло Свята́го Но́са непроходи́мый путь морски́й/ от ядови́таго че́рвия/ благопрохо́ден челове́ком без вреда́ сотвори́л еси́ моли́твами свои́ми,/ и мно́гим терпе́нием во вре́менней жи́зни по́двиг соверши́л еси́,/ и, равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ те́мже и по преставле́нии источа́еши чуде́с благода́ть/ и́же ве́рою приходя́щим к тебе́, Варлаа́ме, преблаже́нне о́тче наш,/ вопие́м ти: моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Варлааму Керетскому, глас 3

Все у́мное свое́ жела́ние к Бо́гу впери́в,/ и Тому́ невозвра́тно от души́ после́довал еси́,/ и жите́йския молвы́ отри́нув,/ в моли́твах, и слеза́х, и злострада́ниих плоть свою́ изнуря́я,/ до́бре подвиза́вся проти́ву неви́димаго врага́ ко́знем,/ и, победи́в я́, веселя́ся, преше́л еси́ к Небе́сным черто́гом,/ и ны́не со А́нгелы Святе́й Тро́ице предстоя́,/ отню́ду же и Всеви́дящее о́ко, твоя́ труды́ ви́дев,/ да́ром чуде́с по преставле́нии обогати́ло тя есть,/ и́же тебе́ с ве́рою почита́ющим/ исцеле́ние подава́еши неви́димо/ и мо́лишися непреста́нно, сохраня́я оте́чество свое́ и лю́ди/ от враг ви́димых и неви́димых ненаве́тны,/ да вси тебе́ вопие́м:/ преподо́бне о́тче наш Варлаа́ме,// моли́ непреста́нно о всех нас.

Молитва преподобному Варлааму Керетскому

О, преподо́бне о́тче наш Варлаа́ме, я́ко име́яй дерзнове́ние ко Творцу́, Изба́вителю всех, И́же в Тро́ице Святе́й покланя́емому и́стинному Христу́, Бо́гу на́шему, помяни́ нас в моли́твах свои́х и всех нас моле́ния, Бо́гу возсыла́емая, приими́ и принеси́ хода́тайственне. Мо́лим тя, изба́ви нас от напа́стей, и на мо́ри зе́льнаго обурева́ния, и потопле́ния морска́го невреди́мы сохрани́, и от всех ви́димых и неви́димых враг ненаве́тны соблюди́, я́ко да твои́ми моли́твами, свя́те, согреше́ний на́ших оставле́ние полу́чим и ве́чных благ сподо́бимся благода́тию и человеколю́бием Го́спода на́шего Иису́са Христа́, Ему́же сла́ва со Отце́м и Святы́м Ду́хом ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку