Преподобний Стефан, у чернецтві Симеон, цар Сербський, Мироточивий p1ac4i31oi1ab3ou114c71oi5d423
Житія святих,  Лютий

Преподобний Стефан, у чернецтві Симеон, цар Сербський, Мироточивий

Місяця лютого на 13-й день

Народившись 1114 року від жупана Давида, Стефан (Симеон у чернецтві) був молодшим із чотирьох синів. Навіть у ранньому віці він правив настільки мудро і благочестиво, що після смерті батька йому було віддано в управління більшу частину країни; і потім він все життя страждав від гніву своїх братів. Бог утішив його, дарувавши в дружини княжну Анну, дочку візантійського імператора. І вони, самі здобувши святість, народили на світ двох синів, які також стали святими. Намагаючись перетворити Сербію на православне царство, преподобний Симеон спорудив і утримував безліч храмів у самій Сербії та в усьому християнському світі. Вінцем його життя стало зречення від престолу, коли він пішов за своїм сином, святителем Савою, у віці 82 років. Разом вони подвизалися на Святій Горі, заснувавши тут Сербський Хіландарський монастир. З обличчям, осяяним небесним світлом, преподобний Симеон спочив у Бозі у віці 86 років. Його мощі залишалися м’якими й теплими та виділяли ніжне миро. Коли святитель Сава повернувся до Сербії, він приніс із собою мощі свого батька, і весь народ був свідком того, що тіло Симеона все ще було теплим і виглядало живим, він ніби спав. Нині його мощі перебувають у Студеницькому монастирі, який він спорудив і в якому почав своє чернече життя. І донині вони Божою благодаттю приносять усім, хто приходить, зцілення і розраду.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Симеону Мироточивому, глас 3

Боже́ственною благода́тию просвети́вся,/ и по сме́рти показу́еши све́тлость жития́ твоего́,/ источа́еши бо ми́ро благоуха́ния/ притека́ющим к ра́це моще́й твои́х,/ и лю́ди твоя́ наста́вил еси́ к све́ту Богоразу́мия,/ Симео́не о́тче наш,/ Христа́ Бо́га моли́// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Кондак преподобному Симеону Мироточивому, глас 6

А́нгельское возлюби́в на земли́ житие́,/ миродержа́ние и мир оста́вив,/ поще́нием Христу́, Симео́не, после́довал еси́,/ к Нему́же лю́бящих тя апо́стольски наста́вил еси́, вопия́:// возлюби́те Бо́га, я́коже Он возлюби́ нас.

Тропaрь, глaсъ G:

Бжcтвенною бlгодaтію просвэти1всz, и3 по смeрти показyеши свётлость житіS твоегw2, и3сточaеши бо мЂро бlгоухaніz притекaющымъ къ рaцэ мощeй твои1хъ, и3 лю1ди тво‰ настaвилъ є3си2 къ свёту бGоразyміz, сmмеHне џтче нaшъ, хrтA бGа моли2 даровaти нaмъ вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ ѕ7.
Под0бенъ: Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ:

ЃгGльское возлюби1въ на земли2 житіE, міродержaніе и3 мjръ њстaвивъ, пощeніемъ хrтY, сmмеHне, послёдовалъ є3си2, къ немyже лю1бzщихъ тS ґпcльски настaвилъ є3си2, вопіS: возлюби1те бGа, ћкоже џнъ возлюби2 нaсъ.

Ще в розробці