Преподобний Стефан, у чернецтві Симеон, цар Сербський, Мироточивий

Місяця лютого на 13-й день

Народившись 1114 року від жупана Давида, Стефан (Симеон у чернецтві) був молодшим із чотирьох синів. Навіть у ранньому віці він правив настільки мудро і благочестиво, що після смерті батька йому було віддано в управління більшу частину країни; і потім він все життя страждав від гніву своїх братів. Бог утішив його, дарувавши в дружини княжну Анну, дочку візантійського імператора. І вони, самі здобувши святість, народили на світ двох синів, які також стали святими. Намагаючись перетворити Сербію на православне царство, преподобний Симеон спорудив і утримував безліч храмів у самій Сербії та в усьому християнському світі. Вінцем його життя стало зречення від престолу, коли він пішов за своїм сином, святителем Савою, у віці 82 років. Разом вони подвизалися на Святій Горі, заснувавши тут Сербський Хіландарський монастир. З обличчям, осяяним небесним світлом, преподобний Симеон спочив у Бозі у віці 86 років. Його мощі залишалися м’якими й теплими та виділяли ніжне миро. Коли святитель Сава повернувся до Сербії, він приніс із собою мощі свого батька, і весь народ був свідком того, що тіло Симеона все ще було теплим і виглядало живим, він ніби спав. Нині його мощі перебувають у Студеницькому монастирі, який він спорудив і в якому почав своє чернече життя. І донині вони Божою благодаттю приносять усім, хто приходить, зцілення і розраду.

Тропарі, кондаки, молитви та величання