Преподобний Севастіан, сповідник Карагандинський
Місяця жовтня на 9-й день
Преподобний Севастіан (в миру Степан Васильович Фомін) народився 1884 року в селі Космодем’янське Орловської губернії в сім’ї селян. У 1909 році Степан був прийнятий у скит Оптиної пустині, де духовно опікувався у старця Іосифа, а після його смерті – у старця Нектарія. 1917 року Степан був пострижений у ченці з ім’ям Севастіан. У 1927 році прийняв священний сан, а наступного року отримав призначення в Іллінську церкву міста Козлова. Під час свого служіння там він вів боротьбу з обновленцями.
У лютому 1933 року отець Севастіан був заарештований. На допитах батюшка прямо відповідав: “На всі заходи радянської влади я дивлюся як на гнів Божий, і ця влада є покаранням для людей, … треба молитися, молитися Богові, а також жити в любові, тільки тоді ми цього позбудемося”. Його засудили до 7-річного ув’язнення на лісоповал.
Відбувши термін ув’язнення, отець Севастіан залишився в селі Велика Михайлівка, під Карагандою. Батюшку любили і шанували як молитовника. Навколо нього зібралася чернеча жіноча громада. У 1957 році його було возведено в сан архімандрита.
Одним з улюблених святих отця Севастіана був апостол Іоанн Богослов, він ставив апостола любові в приклад для наслідування своїм духовним чадам. Батюшка був наділений тонким почуттям гумору, але при цьому завжди залишався доброзичливим. Йому ніколи не було шкода часу на бесіду з людиною. Кожна його порада приносила користь.
Помічаючи авторитет старця, влада намагалася закрити церкву, в якій він служив, але це їм не вдавалося. 1966 року отець Севастіан прийняв схимницький постриг.
Ставши продовжувачем традиції і благодатного святоотцівського духу Оптиної пустелі, зазнавши вигнання та ув’язнення в радянських концтаборах, він за несповідимими долями Божими проніс до кінця своє старече служіння. Помер отець Севастіан 19 квітня 1966 року і був похований на Михайлівському кладовищі. 22 жовтня 1997 року було знайдено святі мощі старця Севастіана.
Преподобний Севастіан зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.