Преподобний Сергій Нуромський (Вологодський) p1auuggaij1btuf1nr6u1hkj10l93
Житія святих,  Жовтень

Преподобний Сергій Нуромський (Вологодський)

Місяця жовтня на 7-й день

Преподобний Сергій, почав свій чернечий подвиг на Святій Горі Афон. Потім приїхав в Росію і оселився в обителі Живоначальної Тройці під керівництвом преподобного Сергія Радонезького. Через декілька років, з благословення Преподобного ігумена, пішов преподобний Сергій у Вологодські ліси і зупинився на березі річки Нурми. Там він встановив хрест і побудував каплицю з келією, у якій подвизався в глибокій безмовності, «рівноангельське житіє проводячи», і терпеливо переносячи спокуси бісів і недобрих людей.

Господу було угодно призвати святого з його усамітнення, щоб він сповнений духовної премудрості і досвіду, послужив іншим для спасіння. До нього з різних місць зібралось 40 чоловік, що прагнули благочестивого життя. Спільними зусиллями братія побудувала великий храм на честь Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього. Навколо храму було побудовано келії.

Неподалік від Нуромського монастиря звершував свій подвиг преподобний Павло Обнорський, котрого пеподобний Сергій часто відвідував для душекорисних бесід. Упокоївся преподобний Сергій 7 жовтня 1412 року. З 1546 року почалось церковне шанування святого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Сергию Обнорскому, Нуромскому, Вологодскому чудотворцу, глас 8

Жела́нием духо́вным разгара́шеся, пребога́те,/ слез твои́х тече́нием ду́шу свою́ напои́л еси́/ и е́же из глубины́ воздыха́ньми уязвля́ше се́рдце свое́,/ и бо́дренными моли́твами, и всено́щным предстоя́нием Влады́це Христу́/ многодоброде́телен плод принесе́ сам себе́./ И сего́ ра́ди я́ко Бо́жий уго́дник све́тло ми́ру показа́ся,/ сия́я чудесы́, Се́ргие о́тче наш,/ те́плый моли́твенниче к Бо́гу, всегда́ о нас Того́ моли́,// да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Сергию Обнорскому, Нуромскому, Вологодскому чудотворцу, глас 8

Я́ко звезда́ пресве́тлая, от Святы́я Горы́ провозше́дши,/ добро́ты чуде́с твои́х весь просвети́л мир,/ Христо́в бо крест взем, после́дова Ему́,/ в пусты́нном озлобле́нии, в моли́твах же и поще́ниих,/ во бде́ниих же и злострада́ниих изнури́в плоть свою́,/ тем и Христо́с да́ром чуде́с одари́ тебе́,/ Ему́же о нас моля́ся, посеща́й чад свои́х, да зове́м ти:// ра́дуйся, Се́ргие о́тче наш, пусты́нный жи́телю.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку