Преподобний Савва Вішерський, Новгородський
Місяця жовтня на 1-й день
Сави Вішерського, що був від Тверської землі, з міста Кашина, доброродний. Від юності ж Христа полюбив, був іноком і за чеснотливе життя своє хвалений був від родичів та вельмож тієї землі. Він же, уникаючи слави людської, вийшов, як Авраам, із землі своєї і від роду свого і прийшов у Великий Новгород, як один із жебраків та чужинців, щоб ніхто його не впізнав. Тоді, Богом настановлений, прийшов над Вишеру-ріку і там колибу збудував, молячись перед образом Пресвятої Богородиці. Трапилося ж деяким людям із міста бачити, як стояв на молитві і від комарів не видно було лиця його, і почудувались на його терпіння, і почали хвалити його, як істинного чоловіка Божого. Святий же побачив, що пізнаний став, пішов звідти й поселився біля ріки, що звалася Сосниця, і там подвиги чинив. Дізнався про нього преосвященний архієпископ Іван, прийшов до нього й бесідував із ним. І відтоді потрібне йому присилав, іменуючи його великим. По тому повернувся блаженний Сава від Сосниці знову до ріки Вишери, де провадив суворе життя преподобний. Зібралася до нього братія, і обитель влаштувалася із церквою Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа. Прожив же блаженний літа достатні й Богу добре вгодив, і братію немало повчив щодо користі душевної, та й душу свою мирно Господу віддав.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Савве Вишерскому, Новгородскому, глас 4
От ю́ности твоея́ весь Бо́гу порабо́тился еси́, блаже́нне,/ и Того́ ра́ди любве́ оте́чество и род оста́вил еси́,/ в пусты́ню всели́вся,/ и в ней жесто́кое житие́ показа́в,/ чуде́с дарова́ния от Го́спода прия́л еси́,/ Са́вво преподо́бне:// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Савве Вишерскому, Новгородскому, глас 8
Отече́ства преподо́бне удали́вся,/ и всели́вся в пусты́ню,/ и та́мо на столп вше́д, иде́же жесто́кое житие́ показа́л еси́,/ и мно́гих житие́м удиви́в,/ отню́дуже дарова́ние чуде́с от Христа́ прия́л еси́,/ помина́й нас, честву́ющих па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Са́вво, о́тче наш.
Молитва преподобному Савве Вишерскому, Новгородскому
О, вели́кий уго́дниче, пресла́вный чудотво́рче и оби́тели сея́ богодухнове́нный наста́вниче, Са́вво всеблаже́нне, душе́ю на Небеси́ Престо́лу всех Царя́ предстоя́щий, те́лом же во святе́й оби́тели сей почива́ющий, и разли́чная чудеса́ повсю́ду моли́твами твои́ми соверша́яй, при́зри ми́лостивно на предстоя́щия и твоего́ ко Го́споду Бо́гу хода́тайства во обдержа́щих ну́ждах лю́ди прося́щия: вси бо мы, по мно́жеству грехо́в на́ших, не то́чию сме́ем принести́ когда́ моле́бный глас, но ниже́ возвести́ оче́с свои́х на Не́бо; ты же, я́ко стяжа́вый дерзнове́ние, принеси́ за всех, к честне́й ра́це твое́й притека́ющих, те́плыя моли́твы к Го́споду, е́же изба́витися нам от гла́да, пото́па, тру́са, огня́, меча́ и бра́ни, от люде́й и от диа́вола быва́ющия, и от вся́кия душе́вныя и теле́сныя боле́зни; да изба́вившеся сих и рабо́тая Го́споду, Ему́ же предстои́ши, вни́дем в неконча́емый поко́й и просла́вим та́мо с тобо́ю всех благи́х пода́теля Бо́га, всегда́, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
T ю4ности твоеS вeсь бGу пораб0тилсz є3си2 бlжeнне, и3 тогw2 рaди любвE, nтeчество и3 р0дъ њстaвилъ є3си2, въ пустhню всели1всz, и3 въ нeй жест0кое житіE показaвъ, чудeсъ даров†ніz t гDа пріsлъ є3си2, сaвво прпdбне: моли2 хrтA бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ и7:
Nтeчества прпdбне, ўдали1всz, и3 всели1всz въ пустhню, и3 тaмw на ст0лпъ вшeдъ, и3дёже жест0кое житіE показaлъ є3си2: и3 мн0гихъ житіeмъ ўдиви1въ, tню1дуже даровaніе чудeсъ t хrтA пріsлъ є3си2, поминaй нaсъ чествyющихъ пaмzть твою2, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, сaвво џтче нaшъ.
Ще в розробці
