Преподобний Пафнутій Александрійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 15-й день

Прп. Пафнутій був глибоко віруючим, благочестивим християнином. Його дружина померла рано, і Пафнутій сам виховував свою єдину дитину – преп. Євфросинію.

Коли Євфросинії виповнилося 18 років, преп. Пафнутій хотів видати дочку заміж. Він попрямував у монастир до свого наставника, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв із дівчиною і дав їй своє благословення, але свята Євфросинія прагнула чернечого життя.

Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона залишила рідну домівку і вирішила вступити до обителі, щоб провести життя на самоті й в молитві. Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавши себе євнухом Ізмарагдом, прийшла до того самого чоловічого монастиря, який з дитинства відвідувала разом із батьком. Ченці не впізнали переодягнену в чоловіче вбрання Євфросинію і прийняли до своєї обителі. У відокремленій келії в трудах, пості й молитві свята Єфросинія провела 38 років і досягла високої духовної досконалості. Її батько сумував за втратою улюбленої доньки і не раз, за порадою настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, відкриваючи йому свій сум, і знаходив у нього духовну розраду.

Перед кончиною преподобна Євфросинія відкрила скорботному батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіла. Поховавши дочку, прп. Пафнутій роздав усе своє майно жебракам і монастирю (а він був знатним і багатим) і прийняв чернецтво. Десять років, аж до своєї смерті, він подвизався в келії своєї дочки.