Преподобний Нил Столобенський

Місяця травня на 27-й день / червня на 26-й день / грудня на 7-й день

Преподобний Нил Столобенський народився в другій половині XV століття в одному з селищ Деревської П’ятини Жабенського цвинтаря на Новгородській землі (у деяких текстах житія преподобного його батьківщиною називається саме селище Жабна – центр цвинтаря або волості). Благочестиві батьки виховали його в страху Божому, в любові до молитви і читання корисних для душі книг. Після їхньої смерті близько 1505 року преподобний прийняв чернечий постриг з ім’ям на честь преподобного Ніла Синайського (V; пам’ять 12 листопада) в обителі преподобного Сави Крипецького († 1495; пам’ять 28 серпня). Після прийняття чернецтва святий Ніл мужньо озброївся проти внутрішніх пристрастей диявола. Старанно виконуючи всі покладені на нього послухи, він беззаперечно корився ігумену. У всіх вчинках преподобний Ніл виявляв смиренність, лагідність і незлобивість. Приборкавши пристрасті, упокоривши плоть постом і чуванням та омивши душу сльозами, він став обраною посудиною Святого Духа.

Щоб уникнути мирської слави, преподобний Ніл 1515 року випросив благословення настоятеля і покинув Крипецький монастир для пустельножительства. Покладаючись на вказівку Божу, преподобний пройшов багато безлюдних місць і врешті-решт, прийшовши до Ржевської землі, обрав безлюдне лісисте місце поблизу річки Серемхи (або Черемхи). Поставивши невелику келію, святий вдався до подвигів безперервної молитви й утримання. Їжею слугували жолуді та інші плоди лісу. Біси, щоб налякати святого і прогнати його з пустелі, з’являлися йому у вигляді лютих звірів і гадів. Вони з пронизливим свистом і шипінням спрямовувалися на нього, але святий подвижник відганяв їх молитвою і хресним знаменням. Не маючи можливості вигнати преподобного з пустелі, біси навчали злих людей завдавати йому шкоди. Одного разу до святого пустельника прийшли розбійники, думаючи знайти в нього якісь скарби. Дізнавшись про їхній прихід, преподобний Ніл створив молитву і вийшов їм назустріч з іконою Божої Матері в руках. Розбійникам здалося, що з преподобним іде безліч озброєних людей. Вони злякалися і стали просити у святого прощення. Святий Ніл із любов’ю прийняв їхнє покаяння і відпустив із миром.

Через 13 років, за улаштуванням Промислу Божого, ім’я преподобного Ніла стало відоме в багатьох навколишніх селищах. Багато хто став приходити до нього за благословенням, настановами і порадами. Подвижницьке життя святого пустельника викликало мирську хвалу, і це вкрай засмучувало смиренного ченця. У нічних молитвах він зі сльозами просив Пресвяту Богородицю наставити його на шлях усамітнених подвигів.

Одного разу в тонкому сні преподобний почув веління йти на острів Столобний, розташований на озері Селігер. Переселення преподобного Ніла на цей пустельний острів відбулося 1528 року. Першу зиму святий прожив у викопаній ним у горі печері, а потім побудував невелику дерев’яну келію і каплицю. Ворог роду людського спробував вигнати святого і з цього місця, являючись йому і погрожуючи бідами. Він навчив і навколишніх поселян шкодити подвижнику. Нікому раніше не потрібний острів раптом став необхідний жителям сусідніх із ним селищ, і вони вирішили вирубати на ньому ліс і розорати ріллю. Зрубаний же ліс підпалили, сподіваючись, що разом із ним згорить і келія святого. Але коли вогонь вирував островом і наблизився до житла преподобного Ніла, за молитвою святого полум’я згасло. Як і в Серемській пустелі, на преподобного Ніла напали розбійники, вимагаючи скарбів. Святий сказав їм, що його скарб знаходиться в кутку келії – там стояла ікона Божої Матері. Кинувшись туди, розбійники осліпли. Покаявшись у злих задумах, вони за молитвою святого прозріли.

Після тривалої і посиленої боротьби з пристрастями і дияволом преподобний Ніл удостоївся від Господа дару духовного прозріння і міркування. Завдяки настановам преподобного багато людей виправляли своє життя, за його молитвами вони отримували допомогу від Бога і розраду. За молитвами святого приборкували хвилі на Селігері, і захоплені бурею рибалки рятувалися від смерті. 27 років прожив преподобний Ніл на Столобному, з великим терпінням переносячи всілякі напасті, скорботи і поневіряння. Особливим подвигом святого Ніла було те, що він не лягав для сну, але спав сидячи, спершись на два великих дерев’яних гаки, вбитих у стіну келії. За кілька років до смерті преподобний Ніл викопав у каплиці могилу і поставив у ній труну, до якої приходив щодня і оплакував свої гріхи.

Преподобному Нілу було відкрито час його кончини – 7 грудня 1554 року. Незадовго перед тим святого відвідав його духівник – ігумен Раківського Миколаївського монастиря Сергій і причастив преподобного Ніла Святих Христових Тайн. Преподобний передбачив виникнення чернечої обителі на місці своїх подвигів. Перед блаженною кончиною він обробив келію, а потім мирно спочив сидячи, спершись на дерев’яні гаки. Коли прийшли братія Рожківської обителі, то в келії святого відчули пахощі, а лик покійного сяяв незвичайним світлом. Його поховали в приготованій ним труні.

Після смерті преподобного Ніла на острів Столобний приходили ченці з різних монастирів, які мандрували святими місцями, і жили в його келії деякий час. Ігуменом Антонієм і ченцем Германом над могилою преподобного було влаштовано гробницю, біля якої ще до заснування обителі відбувалися зцілення хворих. Близько 1590 року чернець Герман оселився на острові, де в той час жив мандрівник Борис Холмогорець. З благословення митрополита Новгородського Олександра (1576-1591) вони побудували дерев’яний храм на честь Богоявлення з боковим вівтарем в ім’я блаженного Василя, Христа ради юродивого, Московського чудотворця († 1557; пам’ять 2 серпня).

Незабаром виникла обитель із гуртожитковим статутом, що отримала назву Нілової пустині. Першим настоятелем її був ієромонах Герман.

1595 року ченці-іконописці Тверського Оршинського Вознесенського монастиря Іов і Нифонт написали образ преподобного Ніла, який було покладено на гробницю преподобного. У 1598-1600 роках Філофей Пирогов, чернець Гефсиманського скиту Троїце-Сергіївського монастиря, склав стихири і канон святому і написав його житіє.

1665 року в монастирі сталася пожежа, згоріли всі дерев’яні будівлі, зокрема й храм. Для звершення богослужінь було побудовано тимчасову дерев’яну церкву, а 27 травня 1667 року над гробницею преподобного Ніла було закладено новий кам’яний храм. Під час копання ровів для храму земля обсипалася, оголивши труну; таким чином були знайдені нетлінні і запашні мощі преподобного Ніла. З благословення митрополита Новгородського Питирима (на Новгородській кафедрі з 1664 до 1672 року, потім – патріарх Всеросійський; † 1673) цього дня було встановлено щорічне святкування обрітення святих мощей преподобного Ніла. Чудотворні мощі його були перекладені в нову гробницю і поставлені в дерев’яному Покровському храмі. 30 жовтня 1669 року в новому кам’яному храмі було освячено бокові вівтарі в ім’я святого апостола Іоанна Богослова і блаженного Василя, Христа ради юродивого. Святі мощі преподобного Ніла поставили в першому приділі, а 9 квітня 1671 року перенесли їх у головний Богоявленський храм (після його освячення). З 17 травня 1756 року щорічно стало відбуватися урочисте обнесення святих мощей навколо монастиря, пізніше – хресний хід із міста Осташкова. Зберігся опис численних зцілень, що відбулися біля гробниці преподобного Ніла за його святими молитвами. Нині святі мощі преподобного Ніла спочивають у Богоявленському соборі Ніло-Столобенської пустелі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

[/su_tabs