Преподобний Нил Сорський

Місяця травня на 7-й день

Пам’ять преподобного Ніла Сорського відзначається 20 травня (за новим стилем). Православна Церква вшановує цього святого як одного із засновників скитського подвижництва на Русі.

Святий народився 1433 року. Як він сам про себе розповідав, що був невігласом-селянином, народився в простій сільській родині. Все ж, високоосвічені люди, які були з ним знайомі, казали, що святий так свідчив про себе через глибоке смирення. Вони припускали, що Ніл народився в родині бояр. Один із його сучасників говорив, що в миру святого називали Майков.

Він прийняв чернецтво в Кирило-Білозерському монастирі. Тут його навчав чернечого життя досвідчений подвижник, старець Паїсій Ярославов. Через деякий час він разом із ченцем Інокентієм вирушив у паломництво святими місцями.

Ченці прийшли на Афон. Там вони слухали поради досвідчених старців, вчилися у пустинножителів найсуворішого чернечого життя. Там святий полюбив безмовність. Ніл також вивчав Святе Письмо, житія і творіння святих.

Коли ж він повернувся на Русь, то оселився не в монастирі, а в безлюдному місці, недалеко від річки Сорки. Там він спорудив хрест, побудував каплицю і келію, вирив колодязь. Так він почав вести аскетичний спосіб життя.

Згодом до нього приєдналися й інші ченці. Спільними зусиллями вони збудували церкву. Це далося нелегко, бо вони жили на болотистій місцевості.

Святий Ніл організовував чернечий побут за прикладом подвижників-афонітів. Статут скиту відмова передбачав відмову від майна, суворість життя і молитовного правила. Особливе значення відводилося молитві та мовчанню, боротьбі з пристрастями та помислами, нагадуванням про смерть.

1491 року Ніл взяв участь на Соборі проти вчення єретиків, які заперечували Святу Трійцю в Особах, Божественну природу Спасителя, шанування святинь.

Ніл Сорський 1503 року також був на Соборі, що обговорював питання про майно монастирів. Він виступав проти будь-яких володінь, оскільки вважав, що ченці повинні харчуватися виключно плодами своєї діяльності, не відволікаючись на мирські блага. Йому суперечив преподобний Йосип Волоцький, який вважав, що матеріальні блага також відкривають можливість для розвитку обителей. Собор підтримав позицію преподобного Йосипа.

Перед своєю смертю Ніл Сорський дав останні настанови братії. Він заповів ховати його без особливих почестей, як простого грішника – зарити в ямі. Він навіть закликав ченців, щоб вони залишили його тіло на поживу звірам. Він наголосив, що як він за життя намагався не користуватися земними благами, так нехай і буде з його тілом після смерті.

Тропарі, кондаки, молитви та величання