...
Преподобний Нестор, некнижний, Печерський, в Дальніх печерах p1b0firv8e1baou5fva5oiv1rqm3
Житія святих,  Жовтень

Преподобний Нестор, некнижний, Печерський, в Дальніх печерах

Місяця жовтня на 27-й день / серпня на 28-й день

Преподобний Нестор Некнижний, іменований так на відміну преподобного Нестора Літописця, подвизався в Дальніх печерах. Залишивши мирське життя і турботи, Нестор Некнижний так старанно служив Господу, що, слухаючи богослужіння, ніколи не дрімав, а молячись, завжди намагався думати тільки про Бога і про те, що вустами промовляв перед Богом.

Не позбавлена інтересу розповідь архієпископа Воронезького Антонія про відвідання імператором Олександром I Київських печер. 1816 року імператор відвідав Лавру. Архімандрит Антоній, який перебував тоді посаді намісника Лаври, супроводжував імператора при огляді їм печер Ближніх  і Далеких. Намісник у коротких словах розповів імператору про імена і життя преподобних, до яких він з благоговінням прикладався. При наближенні до мощей св. Нестора архімандрит Антоній сказав: «Тут спочивають преподобний Нестор Некнижний». Государ у відповідь йому: Як це преподобний Нестор Некнижний? Там (тобто в Ближніх печерах) був Літописець, батько історії… Некнижний, отже, не знав грамоти? «Так, ваша величність, – відповів архімандрит Антоній, – він не вмів читати. Але Слово Боже, що розуміє людей, навчило його мудрості не земної, а вишньої, і він при молитвах своїх сподобився бачити Ангелів і впізнав свою смерть». У цей час государ, звертаючись до князя Волконського, сказав: «Угодник Божий у відсутності суєтної освіти мав чисте серце і живу віру. Слухаючи слово Боже, він виконував його справою. Полум’яна молитва розчиняла йому небеса і, блаженний бачив небожителів». Тут государ, осяявши себе хресним знаменням, зробив земний уклін, сказавши: «Преподобний отче Несторе Некнижний! Моли Бога за нас», – потім приклався до його руки.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Нестору Некнижному, Печерскому, в Дальних пещерах, глас 2

Чист и прав сый се́рдцем,/ и свят, преподо́бне Не́сторе, душе́ю,/ прост же па́ки и не уме́я сам чести́ книг,/ сего́ ра́ди чту́щим я́ приле́жне внима́л еси́,/ и, о́ная в себе́ соблюда́я, спе́шно тща́лся еси́ исправля́ти,// я́же я́ко разу́мен испо́лнив, обре́л еси́ Ца́рствие Небе́сное.

Кондак преподобному Нестору Некнижному, Печерскому, в Дальних пещерах, глас 5

Ди́вный во святы́х Свои́х Госпо́дь/ удиви́ся изря́дне в сем святе́м Не́сторе,/ я́же а́ще и безкни́жен сый и прост,/ но превзы́де прему́дых и посрами́ кни́жников,/ чту́щих и не творя́щих,/ насле́ди блага́ ве́чная// и мо́лит при́сно е́же спасти́ся нам.

Тропaрь, глaсъ в7:

Чи1стъ и3 прaвъ сhй сeрдцемъ и3 с™ъ, прпdбне нeстwре, душeю, пр0стъ же пaки и3 не ўмёz сaмъ чести2 кни1гъ, сегw2 рaди чтyщихъ |, прилёжнw внимaлъ є3си2, и3 џнаz, въ себЁ соблюдaz, спёшнw тщaлсz є3си2 и3справлsти, ћкw разyменъ и3сп0лнивъ, њбрёлъ є3си2 цrтво нбcное.

Кондaкъ, глaсъ є7:

Ди1вный во с™hхъ свои1хъ гDь ўдиви1сz и3зрsднэ въ сeмъ с™ёмъ нeстwре, и4же ѓще и3 безкни1женъ сhй и3 пр0стъ, но превзhде премyдрыхъ и3 посрами2 кни1жникwвъ, чтyщихъ и3 не творsщихъ, наслёди бл7га вBчнаz, и3м0литъ при1снw, є4же сп7сти1сz нaмъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку