Преподобний Маруф, єпископ Месопотамський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 16-й день (перехідне)

Преподобний Маруф був єпископом заснованого ним міста Тигрита (грецькою – Мартирополь) – прикордонного міста Візантійської імперії та Персії. Він прославився своєю вченістю і благочестям, писав про мучеників, які постраждали за віру Христову від перського царя Сапора, залишив після себе й інші твори сирською мовою, серед яких найвідомішими є “Тлумачення на Євангеліє”, “Пісні Маруфа”, “Літургія Маруфа” і “73 Правила Вселенського Нікейського Собору” (325) з описом діянь Собору.

381 року святий Маруф брав участь у II Вселенському Константинопольському Соборі, скликаному проти єресі Македонія, а 383 року – на помісному Антіохійському Соборі проти мессаліан.

У 403-404 роках святий Маруф вирушив до Константинополя, щоб виклопотати в імператора Аркадія заступництва за перських християн. Двічі він був посланий імператором Феодосієм Молодшим до шаха Іздегерда для укладення миру між імперією і Персією.

У 414 році святий Маруф, виконуючи обов’язки посла при дворі Іздегерда, викликав у шаха прихильність до християн і багато сприяв свободі сповідування в Персії істинної віри. Він відновлював християнські храми, зруйновані під час гонінь перського шаха Сапора, а також випросив мощі постраждалих святих мучеників і переніс їх до Мартирополя (Тигрита). Там він і помер близько 422 року. Мощі святого Маруфа згодом було перенесено до Єгипту і покладено в скитському монастирі Богоматері.