Преподобний Лев Оптинський

Місяця жовтня на 11-й день

Народився у місті Карачеві Білгородської губернії Російської імперії (згодом Орловської губернії, нині Брянська область РФ) в родині руських православних християн, що належали до купецького роду імперії — Данила Васильєва сина і Улитти дочки Єгорової Наголкіних, судячи за все нащадків так званих однодворців, суспільної верстви, яку у царстві Руському (Московському) складали нащадки стародавніх бояр і дітей боярських, а також хрещених ординців, вихідців з Золотої Орди, верстви якій у суспільстві Речі Посполитій відповідала мілка, «застінкова» шляхта і реєстрове козацтво.

Походячи з міщанського роду, в молодості служив приказчиком у одного купця.

1797 залишив світ і пішов до монастиря Оптина пустинь. 1799, відчуваючи проблеми зі здоров’ям, перейшов в Білобережську пустинь Орловської єпархії РПЦ. Чернечий шлях отець Леонід проходив під керівництвом старців схимонаха Федора і ієросхімонаха Клеопи — учнів преподобного Паїсія Величковського.

В 1801 році був пострижений у мантію під іменем Леонід. У 1804 році був обраний братіями у настоятеля.

У 1808 році ієромонах Лев пострижений у схиму.

В Оптиній пустині ієросхімонах Лев став засновником старчества і тривалий час повчав і духовно окормляв велику кількість людей. Серед його духовних чад були Макарій Оптинський, Амвросій Оптинський та інші релігійні діячі, канонізовані пізніше як святі Московською патріархією. Наприкінці 1820-х у числі послушників преподобного Лева був Дмитрій Олександрович Брянчанінов — майбутній святитель Ігнатій, єпископ Кавказький РПЦ (безпатріаршої).

У вересні 1841 року припинив харчуватися і до самої смерти щоденно причащався. Помер 11/23 жовтня 1841 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання