Преподобний Кирил Новоєзерський (Новгородський)
Місяця листопада на 7-й день
Преподобний Кирил Новоєзерський народився в Галичі і походив з дворянського роду Білих.
У п’ятнадцять років хлопець пішов з дому в монастир до преподобного Петра Комельского, який звершив над ним чернечий постриг. Через деякий час його знайшли батьки, які вважали його вже мертвим.
Вони, наслідуючи прикладу сина, також прийняли чернецтво, віддавши частину свого маєтку в монастир преподобного Корнилія. З благословення ігумена Кирил залишив монастир і почав мандрувати по інших обителях для поклоніння святиням. Цей період тривав близько двадцяти років.
У Тихвінському монастирі Кирил удостоївся явища Богородиці, яка направила його на береги Білого озера. Там, на Червоному острові, він побудував дві келії, а також дві церкви на честь Воскресіння Христового та Богоматері Одигітрії в 1517 році.
Незабаром до Кирила приєдналися інші пустельники і утворився Кирило-Новєзерський монастир, який користувався увагою великих князів і царів. Вони обдаровували його багатими дарами і вотчинами. Кирил став ігуменом, заснованої ним обителі, і помер 4 вересня 1532 року.
7 листопада 1649 року під час копання рову для фундамента церкви, яку будували, були відкриті мощі преподобного Кирила.
У 1652 році після закінчення будівництва вони були покладені в раку в арці між соборною і придільною в ім’я преподобного Кирила церквами. У 1658 році раку прикрасив дорогоцінним покривом боярин Ілля Милославський «по пам’яті батьків і по душі своєї». Незабаром після знайдення мощей відбулася канонізація Кирила до лику святих.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Кириллу Новоезерскому (Новгородскому) чудотворцу, глас 8
Бо́жиим Ду́хом подвиза́емь,/ слез твои́х ту́чами изсо́хшее напои́л еси́,/ и безпло́тное в пусты́ни житие́ показа́л еси́,/ и е́же из глубины́ се́рдца бо́дренными моли́твами и посто́м/ благодея́ния труды́ уплодоноси́л еси́,/ и вселе́нную всю просвети́л еси́ сия́нием чуде́с твои́х,/ о́тче наш Кири́лле.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Тропарь преподобному Кириллу Новоезерскому (Новгородскому) на обретение мощей, глас 8
Я́ко свети́льник яви́лся еси́ всесве́тел/ во ото́це Но́ва е́зера на Кра́сном о́строве,/ преподо́бне о́тче Кири́лле,/ ты бо крест Христо́в на ра́мо взем,/ усе́рдно Тому́ после́довал еси́,/ чистото́ю Бо́гови прибли́жився,/ от Него́же и си́лами чуде́с обогати́ся,/ тем и мы любе́зно прибега́ем к ра́це честны́х моще́й твои́х, уми́льно глаго́лем:/ о, преподо́бне о́тче Кири́лле!// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Кириллу Новоезерскому (Новгородскому) чудотворцу, глас 8
Взбра́нному и кре́пкому адама́нту,/ прогони́телю бесо́в, но́вому чудотво́рцу/ победи́тельная, страсте́й злых свободи́вшеся,/ благода́рственная воспису́ем ти, о́тче наш Кири́лле./ Но я́ко име́я дерзнове́ние у Престо́ла Христо́ва,/ ве́рою чту́щих тя, град же и лю́ди, моли́твою твое́ю сохраня́й,// ты бо еси́ ста́ду твоему́ похвала́ и утвержде́ние.
Кондак преподобному Кириллу Новоезерскому (Новгородскому) на обретение мощей, глас 2
Христо́в яре́м на ра́мо взе́м,/ усе́рдно Тому́ после́дова,/ чистото́ю Бо́гови прибли́жився,/ о́тче преподо́бне Кири́лле,/ мо́лим тя́, посеща́й ми́лостивно ча́д свои́х,/ и моли́ непреста́нно о все́х на́с.
Молитва преподобному Кириллу Новоезерскому (Новгородскому) чудотворцу
О, вели́кий уго́дниче, пресла́вный чудотво́рче, Кири́лле блаже́нне! Душе́ю на Небеси́ Престо́лу Бо́жию предстоя́й и Тро́ичныя сла́вы наслажда́яйся, те́лом же на земли́ в Боже́ственном хра́ме сем почива́яй и от него́ да́нною ти свы́ше благода́тию разли́чная источа́яй чудеса́: при́зри ми́лостивым о́ком на предстоя́щия честне́й твое́й ри́зе лю́ди и прося́щия си́льныя твоея́ по́мощи. Ты у́бо, я́ко стяжа́вый дерзнове́ние, испроси́ Це́ркви благостоя́ние, возду́ха благорастворе́ние, земли́ плодоно́сие. Изба́ви всех, ве́рою несумне́нною к Бо́гу приходя́щих и многоцеле́бныя мо́щи твоя́ благогове́йно почита́ющих, от вся́ких бед душе́вных и теле́сных, от всех томле́ний и прило́гов диа́вольских. Я́ко да твои́ми моли́твами наставля́еми, путь на земли́ маловре́меннаго жития́ на́шего безбе́дне соверши́м: улучи́м же на Небеси́ неконча́емый поко́й и просла́вим ку́пно с тобо́ю всех благи́х Да́теля, еди́наго в Тро́ице сла́вимаго Бо́га, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
