Преподобний Корнилій Палеостровський, Олонецький, ігумен

Місяця травня на 19-й день

Преподобний Корнилій, ігумен Палеостровський, Олонецький народився в Пскові. Прийняв чернечий постриг у зрілому віці і спочатку проходив чернечі подвиги у Валаамському монастирі. Потім через Фінляндію він пройшов до Білого моря і просвіщав там язичників, не раз наражаючись на смертельну небезпеку. Деякий час преподобний Корнилій мандрував монастирями і пустелями, збираючи безцінний досвід пустельножительства серед смиренних пустельників і подвижників.

Наприкінці XIV століття, після завершення своїх багатокорисних мандрівок, він вирушив на Онезьке озеро в пошуках відокремленого місця для життя в мовчанні та молитві. Краса місця розташування і безлюдність Онезького острова Палей (Вспальє) привернули відлюдника, і він оселився тут, збудувавши собі невелику келію. Богомислення і молитовний подвиг стали основою його усамітненого життя.

Незабаром звістка про благочестиве життя преподобного Корнилія поширилася околицями. І, незважаючи на відокремленість острова, до нього стали приходити численні відвідувачі, які шукали в нього духовної допомоги та настанов. Деякі з них просили святого подвижника дозволити їм оселитися на острові для відлюдницького життя. Преподобний Корнилій з радістю приймав їх, допомагав їм будувати келії, а потім разом із ними побудував церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці та трапезний храм на честь святого пророка Іллі. Так було покладено початок Палеостровському монастирю.

Не полишаючи своїх обов’язків з управління створеною ним обителлю, угодник Божий часто віддалявся для усамітненої молитви в печеру, розташовану на тому ж острові біля підніжжя гори. Молитовний подвиг преподобного Корнилія посилювався носінням важких залізних вериг і суворим постом. Одного разу під час нічної молитви святий ігумен удостоївся видіння Господа Іісуса Христа, Який з’явився йому з хрестом у руках і благословив його й обитель. Утішений настільки солодким видіннями, преподобний Корнилій залишив настоятелем обителі свого улюбленого учня преподобного Авраамія (пам’ять 21 серпня/3 вересня) і віддалився в затвор у печеру, де перебував до самої смерті.

Преподобний Корнилій помер близько 1420 року в похилому віці і був похований на місці свого затворницького подвигу. Ще за життя преподобного ігумена Авраамія (помер у 2-й половині XV століття) Господь прославив нетлінням тіло першозасновника обителі преподобного Корнилія. Преподобний Авраамій з братією урочисто перенесли чесні мощі свого вчителя з печери і поклали під спудом у соборному храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання