Преподобний Корнилій, ігумен Палеостровський, Олонецький

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 19-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих і Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідні) / місяця травня на 21-й день — Собор Карельських святих

Преподобний Корнилій, ігумен Палеостровський, Олонецький народився в Пскові. Прийняв чернечий постриг у зрілому віці і спочатку проходив чернечі подвиги у Валаамському монастирі. Потім через Фінляндію він пройшов до Білого моря і просвіщав там язичників, не раз наражаючись на смертельну небезпеку. Деякий час преподобний Корнилій мандрував монастирями і пустинями, збираючи безцінний досвід пустельножительства серед смиренних пустельників і подвижників.

Наприкінці XIV століття, після завершення своїх вельми корисних мандрівок, він вирушив на Онезьке озеро в пошуках відокремленого місця для життя в мовчанні та молитві. Краса місця розташування і безлюдність Онезького острова Палей (Вспальє) привернули відлюдника, і він оселився тут, збудувавши собі невелику келію. Богомислення і молитовний подвиг стали основою його усамітненого життя.

Незабаром звістка про благочестиве життя преподобного Корнилія поширилася околицями. І, незважаючи на відокремленість острова, до нього стали приходити численні відвідувачі, які шукали в нього духовної допомоги та настанов. Дехто із них просив святого подвижника дозволити оселитися на острові для відлюдницького життя. Преподобний Корнилій з радістю приймав їх, допомагав їм будувати келії, а потім разом з ними побудував церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці та трапезний храм на честь святого пророка Іллі. Так було покладено початок Палеостровському монастирю.

Не полишаючи своїх обов’язків з управління створеною ним обителлю, угодник Божий часто віддалявся для усамітненої молитви до печери, розташованої на тому самому острові біля підніжжя гори. Свій молитовний подвиг преподобний Корнилій посилював носінням важких залізних вериг і суворим постом. Одного разу під час нічної молитви святий ігумен удостоївся видіння Господа Іісуса Христа, Який з’явився йому з хрестом у руках і благословив його та обитель. Утішений таким солодким видінням, преподобний Корнилій залишив настоятелем обителі свого улюбленого учня преподобного Авраамія (пам’ять 21 серпня / 3 вересня) і віддалився в затвор у печеру, де перебував до самої смерті.

Преподобний Корнилій помер близько 1420 року в похилому віці і був похований на місці свого затворницького подвигу. Ще за життя преподобного ігумена Авраамія (помер у 2-й половині XV століття) Господь прославив нетлінням тіло засновника обителі преподобного Корнилія. Преподобний Авраамій з братією урочисто перенесли чесні мощі свого вчителя із печери і поклали під спудом у соборному храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання