Місяця жовтня на 18- день

Преподобний Йосиф, в миру Іван Санін, походив з родини багатого вотчинника, власника села Язвище у Волоколамському князівстві.

У 20 років він постригся в Борівському монастирі і не бажаючи миритися з падінням дисципліни в чернечому середовищі, пішов з обітелі.

Йосиф відвідав кілька монастирів і не знайшовши ніде належного, на його думку, чернечого способу життя заснував 1479 в районі Волоколамська монастир, де ввів правила гуртожитку, які відрізнялися суворим аскетизмом та детальною регламентацією всіх сторін монастирського життя.

У 1507 Йосифо-Волоколамський монастир перейшов під патронат великого московського князя Василія III. Преподобний Йосиф вів непримиренну боротьбу з єрессю жидовствуючих, яка проникла у вище російське суспільство, а також виступав за усунення негараздів у монастирському житті і чернечому побуті. Зберігаючи особисто шанобливе ставлення до святого Ніла Сорського, він вів полеміку з ним і його послідовниками, представниками течії некористолюбців.

На Соборі 1503 року Йосиф Волоцький і йосифляни домоглися відхилення проекту ліквідації монастирського землеволодіння, висунутого некористолюбцями.

У 1507 році преподобний Йосиф, переслідуваний князем Феодором Борисовичем, звернувся зі скаргою на нього безпосередньо до Московського митрополита святителя Симона і великого князя Василія Івановича, минаючи Новгородського владику. Новгородський архієпископ святитель Серапіон визнав це самоуправством і у квітні 1509 року відлучив від Церкви Йосифа.

З цього приводу в тому самому році зібрався Собор, який зняв з Йосифа заборону.

Святий преставився 9 вересня 1515 року. Йосиф Волоцький був канонізований в 1579 році. Мощі і вериги святого покояться в Успенському соборі Йосифо-Волоцького монастиря і доступні для поклоніння.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Иосифу, игумену Волоцкому, глас 5

Я́ко по́стников удобре́ние и отце́в красоту́,/ ми́лости пода́теля, разсужде́ния свети́льника,/ вси ве́рнии соше́дшеся восхва́лим,/ кро́тости учи́теля, и ересе́й посрами́теля,/ прему́драго Ио́сифа, Росси́йскую звезду́,/ моля́щася Го́споду,// поми́ловатися душа́м на́шим.

Кондак преподобному Иосифу, игумену Волоцкому, глас 8

Жития́ треволне́ния и мяте́ж мирски́й,/ и стра́стная взыгра́ния в ничто́же вмени́в,/ пусты́нный граждани́н показа́лся еси́,/ мно́гих быв наста́вник, Ио́сифе преподо́бне,/ мона́хов собра́тель, и моле́бник ве́рен,/ чистоты́ рачи́тель.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Молитва преподобному Иосифу, игумену Волоцкому

О, преблаже́нне и присносла́вне о́тче наш Ио́сифе! Ве́дуще твое́ ве́лие к Бо́гу дерзнове́ние и к твоему́ тве́рдому заступле́нию прибега́юще, в сокруше́нии се́рдца мо́лим тя: озари́ нас све́том дарова́нныя тебе́ благода́ти и моли́твами твои́ми помози́ нам бу́рное мо́ре жития́ сего́ преити́ безмяте́жно и приста́нища спасе́ния небла́зненно дости́гнути: порабоще́ни бо су́ще су́етными, и грехолюби́ви, и не́мощни е́же от обыше́дших нас зол возни́кнути, к кому́ прибе́гнем, а́ще не к тебе́, яви́вшему неоскудева́емое бога́тство ми́лости в земне́м житии́ твое́м? Ве́руем же, я́ко и по отше́ствии твое́м множа́йшее стяжа́л еси́ дарова́ние милосе́рдовати бе́дствующим. Те́мже у́бо, припа́дающе ны́не к цельбоно́сней ико́не твое́й, умиле́нно про́сим тя, свя́тче Бо́жий: сам искуше́н быв, помози́ и нам, искуша́емым; посто́м и бде́нием попра́вый си́лу де́монскую, и нас от нападе́ний вра́жиих защити́; препита́вый гла́дом погиба́ющих, и нам испроси́ у Го́спода изоби́лие плодо́в земны́х и вся я́же ко спасе́нию потре́бная; посрами́вый ерети́ческая мудрова́ния, Це́рковь Святу́ю от ересе́й и раско́лов, и смуще́ний моли́твами твои́ми огради́: да то́жде му́дрствуем вси, еди́нем се́рдцем сла́вяще Святу́ю, Единосу́щную, Животворя́щую и Неразде́льную Тро́ицу, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, во вся ве́ки. Ами́нь.

Ще в розробці