Преподобний Іоанн Кукузель, Афонський, доместик (регент)

Місяця жовтня на 1-й день

Преподобний Іоанн Кукузель, родом із Діррахії (Болгарія), у дитинстві залишився сиротою. Маючи дуже гарний голос, вступив до придворної Константинопольської школи, де за свої обдарування здобув прихильність імператора Іоанна Комнена (1118-1143 рр.) і став першим придворним співаком. Але принади імператорського двору нудили боголюбивого юнака. Не бажаючи залишатися серед достатку і розкоші, уникаючи вступу в шлюб, який готувався для нього імператором, юний Іоанн став шукати шляхи покинути столицю і сховатися у віддаленій пустелі. Волею Божою, зустрівшись з афонським старцем – ігуменом, який прибув до Константинополя в монастирських справах, Іоанн відкрив йому свій намір і з його благословення разом із ним пішов на Святу Гору. Там його прийняли, постригли в чернецтво і доручили йому пасти монастирське стадо. Йдучи зі стадом у далекі святогірські пустелі, юнак міг на самоті безперешкодно віддаватися молитві, богомислію і співу божественних гімнів. Ангельська краса його голосу зачаровувала навіть тварин, які збиралися навколо пастуха і як заворожені слухали його. Через свою скромність і смиренність юний співак не відкривав братії свого дару. Тільки одного разу зворушливий пастушачий спів вразив одного пустельника, і він сповістив ігумена про чудового співака. Юний Іоанн відкрився, що він колишній придворний співак, і слізно благав ігумена залишити його на колишньому пастушачому послуху. Боячись немилості імператора, який міг знайти свого улюбленця і повернути зі Святої Гори, ігумен сам їздив до Константинополя, розповів імператорові все про долю колишнього його підданого і просив не перешкоджати молодому ченцеві йти обраним ним рятівним шляхом.

Відтоді Іоанн Кукузель щонеділі та в інші свята співав у соборі на правому криласі. За свій спів святий удостоївся великої милості Самої Божої Матері: одного разу після акафісту, проспіваного перед іконою Богородиці, святому Іоанну в тонкому сні з’явилася Сама Богоматір і сказала йому: “Співай і не переставай співати. Я за те не залишу тебе”. При цих словах Вона вклала в руку Іоанна золоту монету і стала невидимою. Монета була підвішена до ікони, і відтоді від ікони і монети стали відбуватися чудеса. Ікона та, іменована “Кукузеліса”, знаходиться і понині в Лаврі святого Афанасія. Пам’ять звершується 1 жовтня і в 10-ту п’ятницю після Великодня.

Згодом Божа Матір ще раз з’явилася святому Іоанну і зцілила його від важкої хвороби ніг, викликаної довгим стоянням у храмі. Залишок днів святий Іоанн провів у посилених аскетичних подвигах. Передбачаючи час кончини, він попрощався з братією, заповівши поховати себе в створеній ним Архангельській церкві. Церковні півчі шанують святого Іоанна Кукузеля своїм особливим покровителем.

Майстерний співак, преподобний Іоанн Кукузель багато потрудився і в науці про церковний спів і заслужено здобув собі звання магістра і доместика: він сам виправляв і складав мелодії для церковних стихир, тропарів і кондаків і для всієї церковної служби; перекладав тексти піснеспівів, писав свої тропарі. За рукописами відомі такі його твори: “Книга, що охоплює, при Божому зволінні, всю послідовність церковного чину, складену магістром паном Іоанном Кукузелем”. – “Послідовності, складені магістром Іоанном Кукузелем, з початку великої вечірні навіть до кінця Божественної літургії”. – “Наука про спів і співочі знаки з усім законоположенням для руки і з усім устроєм співу” та ін.

Мощі преподобного Іоанна Кукузеля (цілком) знаходяться на Афоні в монастирі Велика Лавра.

Тропарі, кондаки, молитви та величання