Преподобний Іларіон Грузин, Святогорець, ієросхимонах

Місяця лютого на 14-й день

Преподобний Іларіон Грузин Святогорець (в миру Ієссей Канчавелі (Канчішвілі)), народився 1776 року в селищі Лосіат-Хеві (Імеретія) в сім’ї дворян. Брат матері, старець ієродиякон Стефан, передбачив, що хлопчик помре і більше в сім’ї не буде дітей, якщо хлопчика не присвятять Богові. Шестирічного Ієссея віддали на виховання дядькові, який долучив його до духовного життя.

Ставши повнолітнім, Ієссей перейшов у монастир Табакіні. Захотівши навчатися в духовному училищі, він поїхав до Тбілісі й зайшов отримати благословення єпископа Нікозського Афанасія. Владика, поговоривши з юнаком, велів йому повернутися додому, оскільки він уже всьому навчений у пустелі. Батько віддав Ієссея в царський палац у Кутаїсі служити придворним писарем при дворі.

За наполяганням імеретинського царя Соломона II Ієссей одружився, прийняв священство і служив придворним духівником і царським радником. Через два роки він овдовів і пережив придворну смуту. У 1815 році після смерті царя Соломона отець Ієссей, насилу отримавши документи, поїхав на Святу Землю.

Там він дізнався про Афон, і, приховавши своє походження і сан, поїхав туди і подвизався в монастирі Івірон, потім у Діонісіаті, де прийняв постриг з ім’ям Іларіон.

Отець Іларіон замість ігумена пішов на уклін до турецького паші й не побоявся викрити його, родом грузина, у відступі від віри батьків. Якийсь турок побажав убити преподобного, але занесена з мечем рука задерев’яніла. Засуджений до відсікання голови, старець дивом уникнув смерті й півроку служив в’язням у в’язниці, а потім за Божим одкровенням повернувся на Афон. Там він довгий час подвизався на самоті в печері, пішовши в затвор, йому довелося багато боротися з бісами. Побоюючись за його життя, афонські старці переконали подвижника залишити затвор. На прохання руських ченців преподобний приймав сповідь у Руському Пантелеймоновому монастирі. Преподобний мав дар прозорливості та чудотворення.

1857 року старця вигнали з Діонісіату, і він переселився в одну з калив Малої святої Анни, а 1862 року перейшов до Русика, де і спочив 14 лютого 1864 року. Під час вилучення за афонським звичаєм останків преподобного пролунали дуже сильні пахощі.

16 квітня 2016 року Священний Синод Руської Православної Церкви ухвалив включити ім’я Іларіона Грузіна в місяцеслов Руської Православної Церкви.