Преподобний Григорій Хандзойський

Місяця жовтня на 5-й день

Преподобний Григорій Хандзойський, засновник та архімандрит обителів Кларджеті. Походив із знатного грузинського роду, який мав прихильна в лиці царя Ашота Куропалата (786–826). Покликання до чернечого життя розпочалося ще в підлітковому віці преподобного. Свій відхід з дому і вступ на подвижницьку дорогу він так пояснив своїй матері: “Пробач мені, мати моя, але я пішов від тебе не з власної волі, а тому, що те, що сталося, завгодно було Богу”.

Все життя преподобного Григорія протікало в постійних молитвах, у сльозах, у терпінні, лагідності, глибокій смиренності та невтомних працях. Він гідно здобував собі славу благочестивого і ревного служителя Церкви Христової і був обраний за царя Ашота Куропалата ігуменом Хандзойського монастиря. Відрізняючись глибоким послухом волі Божої, святий Григорій бачив сенс земного життя саме у послуху, що дарує найвищу благодатну свободу всього творіння. Послух духовному отцю поклав він і в основу всього укладу монастирського життя, зміцнюючи монастирі по всій Кларджеті, а згодом, будучи архімандритом, – і по всій Грузії.

У той час, як у Візантії після іконоборчого собору 815 року православ’я було сильно гонимо, грузинське чернецтво, духовно опікуване преподобним Григорієм Хандзойським, відстоювало і утверджувало чистоту православної віри, одночасно борючись із монофізитством.

У 825 році Григорій Хандзойський “після прибуття в Константинополь вклонився Древу Життя і всім святим мощам, радісно обійшов усі святі Богомолья” і привіз із собою до Грузії “мощі святих, святі ікони та інші благословення в безлічі”. Святий Григорій був ревним поборником співпраці Церкви та держави, незалежних та рівноправних по відношенню один до одного. Його погляди позначилися на рішеннях церковного Собору, скликаного в Джавахеті, сприяли зміцненню Автокефалії Грузинської Православної Церкви. Духовний син преподобного Григорія Хандзойський, єпископ Ацкурський Єфрем, “встановив мироосвячення в Грузії з благословення Єрусалимського патріарха та його свідчення”, як розповідає Григорій Мерчулі, який склав житіє святого Григорія Хандзойського.

Останні місяці свого життя, за переказами, святий Григорій Хандзтійський провів у відокремленій келії, де сподобився благодатних видінь. Іноки монастиря бачили сяйво, що осяяло його келію, і були переконані, що “не вогонь, що спалює, а Дух Божий” осяяв праведника, подібно до Фаворського світла. Грузинська Церква відзначає пам’ять святого Григорія Хандзойського 5 жовтня, в день його блаженної кончини.