...
Преподобний Гавриїл (Ургебадзе) Самтаврійський p1dh3sjq6r1egg120n18pf9d012153
Житія святих,  Жовтень

Преподобний Гавриїл (Ургебадзе) Самтаврійський

Місяця жовтня на 20-й день

Народився 26 серпня 1929 року в столиці Грузії – Тбілісі. З раннього дитинства вів благочестивий спосіб життя, в 12 років добре знав Євангеліє. Піст суворо тримав навіть в армії, роблячи вигляд, що у нього болить живіт від м’яса. У дворі рідного будинку своїми руками побудував церкву, ікони для якої знаходив на міських звалищах, куди в ті роки звозили разом з сміттям численні святині. Розділив долю багатьох вірян того часу: був гнаний, опинився в психіатричній лікарні. У 26 років (1955 р.) прийняв постриг і священний сан. Юродствував, проповідував на вулицях, повертаючи людей до віри. 1 травня 1965 року підпалив 12-метровий портрет Леніна на будівлі Верховної Ради в Тбілісі, був заарештований за «антирадянську діяльність», визнаний божевільним і відпущений. З 1971 року виконував послух духівника жіночого монастиря Преображення Господнього в Самтавро, давав настанови для паломників. За життя шанувався як святий старець, що володів даром прозорливості і зцілення. Архімандрит Гавриїл смиренно приховував численні дари Святого Духа і любов’ю приводив людей до Бога. Часто ходив у рваному одязі, босоніж, з мідною діадемою на голові — юродствував, приховуючи свою святість і навмисно принижуючи себе.  В історії хвороби було записано: «Діагноз: психопатична особистість… Розмовляє сам з собою, щось тихо шепоче. Вірить в Бога, в Ангелів. Постійно повторює слова: “Все від Бога”». Архімандрит Гавриїл (Ургебадзе) був справжнім подвижником, володів надзвичайними духовними даруваннями: гарячою вірою, даром духовного мислення, даром бачити таємниці людських сердець, прозорливістю. На могилі старця відбуваються численні зцілення. Його шанують не тільки грузинський народ, але і весь православний світ.

Помер 2 листопада 1995 року у віці 66 років. Канонізований Грузинською Православною Церквою 20 грудня 2012 року в лику преподобних. 22 лютого 2014-го були знайденні нетлін­ні мо­щі свя­того.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

 

Тропaрь, глaсъ №, јверскій:

Ћкоже вLка хrт0съ слaву свою2 неизглаг0ланную сокры2, пл0тію њдёzвсz, тaкоже и3 ты2 ю3р0дства врeтищемъ покрhлъ є3си2 свётъ fавHрскій, и4мже тS гDь њсіS ћкw и3сповёдника и3 страдaльца, и3 пaстырь дyшъ kви1лсz є3си2, џтче прпdбне гавріи1ле, моли2 хrтA бGа поми 1ловати дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ д7, јверскій:

Непостижи1ма є4сть млcть б9іz, є3гHже бlгодaтію создaніе њбожeнное лицезрёемъ вси2, тh бо, прпdбне џтче, џбразъ творцA въ себЁ ўтверди1лъ є3си2, вознeсши є3стество2 своE въ под0біе б9іе, тёмже слaвимъ тS, џтче гавріи1ле, дост0йнэ похвалы2, ћкw бhлъ є3си2 на земли2 глaсомъ прaвды и3 г0лубемъ чистоты2, жи1тельствовавши же въ чyднэмъ смирeніи, звенёлъ є3си2 цэвни1цею мyдрости и3 любвE nргaномъ, нhнэ же на нб7сёхъ предстaтельствуеши њ сп7сeніи нaшемъ, ходaтаю б9іz бlгодaти.

Ще в розробці

Знайшли помилку