Преподобний Галл, просвітитель Швейцарії

Місяця жовтня на 16-й день.

Преподобний Галл (лат. Gallus) народився між 541 і 550 роком в Ірландії. Його благочестиві батьки, дворяни, віддали його в монастир Бангор для здобуття освіти. Разом зі своїм духовним наставником, св. Колумбаном, який висвятив його на священника, та одинадцятьма попутниками він вирушив з Ірландії до Франції (бл. 590 року), звідки разом із Колумбаном пішов до алеманів (бл. 610 року) – предків сучасних німців. Проповідники вирушили річкою Рейн, де опинилися на землях сучасної Швейцарії.

Спочатку спроби проповіді у Швейцарії зазнавали невдачі. Св. Галл руйнував бісівські капища. Так, на Цюрихському озері під час проповіді Колумбана язичницьке капище було спалено. Запеклі язичники напали на Галла і Колумбана, але їм вдалося врятуватися, після чого вони прибули в Брегенц. Після трирічної проповіді, коли Галл знову кинув ідолів у Боденське озеро, вони знову були вигнані.

Преподобний Галл тяжко захворів. Колумбан розцінив це як боягузтво і рушив без нього через Альпи в Північну Італію. Згідно з переказами, Галл перебував на шляху до Арбона, що на Боденському озері, до священика Віллімара, диякон якого Гільтібальд знав підходящі для відлюдника місця. Він послав Галла разом із Магнальдом, одним із трьох своїх капеланів, на гору, з якої рясно текла цілюща вода. Це були джерела Штейнбах. Перекази розповідають, що видра допомагала Галлу з рибою і отримувала за це половину улову. Після молитви і посту Галл і Магнальд вирушили в дорогу, яка, як здавалося, не матиме кінця для виснажених мандрівників, і зіткнулися з безліччю перешкод. Проте з постом і молитвами вони продовжували свій шлях. Коли Галл падав, він дивився на це як на знак, що подається його палицею, на якій знаходився мішечок зі святими мощами. Вони лягали спати, бо Галл пояснював, що не треба боятися диких звірів, наводячи як приклад Даниїла, який не зазнав шкоди від левів.

Вночі приходив ведмідь і пригощався залишками вечері. Св. Галл наказав йому, щоб той дістав деревину для вогню і будівництва келії. За це він усі дні, що залишилися, отримував хліб, як, утім, і всі інші дикі тварини. Інші перекази згадують, що преподобний вийняв із ведмежої ноги колючку, після чого ведмідь став слухатися його. Після того, як почалося будівництво, виявилося, що балки занадто короткі. Св. Галл попросив усіх будівельників зібратися в келії, щоб узяти участь у молитві і в трапезі. Повернувшись, вони виявили, що балки досягли необхідної довжини. Так 612 року було зведено молитовню в Штейнбаху, на місці якої 719 року було побудовано великий відомий монастир св. Галла.

Святий тепер жив на самоті на Боденському озері. Своїм словом, своїм благочестям, і, насамперед, любов’ю до людей і природи, а також зціленнями від хвороб він підкорив дикуватих алеманів. Поступово біля нього зібралася група послідовників, життя яких було зумовлене більш суворою дисципліною покаяння, молитви та вивченням Писань. Крім того, вони дбали про науки.

У 615 році йому запропонували стати єпископом Констанца, проте св. Галл відмовився. Делегація монастиря Люксей прибула до нього в келію, щоб запросити його як ігумена. Від цієї пропозиції він також відмовився. Сам преподобний від такої честі відмовився, але запропонував як кандидатуру свого учня Іоанна. Того ж року він бачив смерть Колумбана 615 року і відслужив за ним панахиду.

Після повернення у свою обитель святий побудував храм, оточений дванадцятьма каплицями. У своїй невеликій чернечій громаді угодник Божий прожив до кінця життя, смиренно служачи братії і ловлячи рибу.

Преподобний Галл відійшов до Господа в Арбоні у Швейцарії. Точна дата смерті невідома – називаються 627, 630, 640 і 650 роки.

З келії Галла виник монастир, пізніше там виникло місто Санкт-Галлен. Крім міста на честь святого названо і кантон Санкт-Галлен.

Відомо, що вже 680 року було складено перший життєпис преподобного Галла Ірландського. Монастир незабаром став місцем паломництва. У 835 році в місті Санкт-Галлені було освячено нову базиліку, куди і перенесли мощі преподобного.

14 травня 2018 року рішенням Священного Синоду Православної Церкви ім’я преподобного Галла було внесено до церковного місяцеслова (журнал №27).