Преподобний Ферапонт Білоєзерський

Місяця травня на 27-й день

У миру дворянин Феодор Поскочин, народився 1337 р. у м. Волоколамську. Сорока років, без попереднього випробування, преподобний Феодор (племінник преподобного Сергія Радонезького, згодом архієпископ Ростовський) постригся в Московському Симоновому монастирі, де з’єднався союзом дружби з преподобним Кирилом Білоєзерським (пам’ять 9/22 червня). Тут вони разом проходили подвиг порятунку в посту та молитвах і слухали духовні настанови преподобного Сергія Радонезького, який відвідував їхню обитель.

Виконуючи монастирський послух, преподобний Ферапонт побував у Білоєзерському краю, який дуже полюбився преподобному. Після повернення святого в монастир, отримавши благословення ігумена, обидва друзі вирушили на Білоозеро. Деякий час вони жили разом, а потім за взаємною згодою Ферапонт перейшов на нове місце подвигів, за 15 верстах від Кирилова, між двох озер: Бородавським і Павським, де почав жити пустельником, зазнаючи чималих поневірянь і не раз піддаючись нападам розбійників.

З плином часу до нього зібралися любителі безмовності, і в 1398 р. преподобний Ферапонт заснував монастир, але від сану ігумена за смиренням відмовився. У 1408 р. за бажанням Московського князя Андрія Дмитрійовича, який глибоко шанував преподобного, святий подвижник заснував у місцевості Лужки, неподалік від Можайська, інший монастир на честь Різдва Богородиці, в якому його возвели в сан архімандрита. Проживши в обителі 18 років, преподобний Ферапонт із миром упокоївся у Господі 27 травня 1426 р., у віці 90 років.

У 1514 р. було знайдено нетлінні мощі святого, що прославилися численними чудесами.

Тропарі, кондаки, молитви та величання