Преподобний Ферапонт Білоєзерський, Можайський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 27-й день / грудня на 27-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне) / місяця липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне)

Пеподобний Ферапонт, у миру дворянин Феодор Поскочин, народився 1337 року в місті Волоколамську. У віці сорока років, без попереднього випробування, преподобний Феодор (племінник преподобного Сергія Радонезького, згодом архієпископ Ростовський) постригся в Московському Симоновому монастирі, де з’єднався союзом дружби з преподобним Кирилом Білоєзерським (пам’ять 9/22 червня). Тут вони разом проходили подвиг спасіння в посту і молитвах та слухали духовні настанови преподобного Сергія Радонезького, котрий відвідував їхню обитель.

Виконуючи монастирський послух, преподобний Ферапонт побував у Білоєзерському краї, який дуже полюбився преподобному. Після повернення святого до монастиря, отримавши благословення ігумена, обидва друзі вирушили на Білоозеро. Деякий час вони жили разом, а потім за взаємною згодою Ферапонт перейшов на нове місце подвигів, за п’ятнадцять верст від Кирилового, між двох озер: Бородавським і Павським, де почав жити пустельником, зазнаючи чималих поневірянь і не раз піддаючись нападам розбійників.

З плином часу до нього зібралися любителі безмовності, і в 1398 році преподобний Ферапонт заснував монастир, але від сану ігумена через смирення відмовився. У 1408 році за бажанням Московського князя Андрія Димитрійовича, котрий глибоко шанував преподобного, святий подвижник заснував у місцевості Лужки, неподалік від Можайська, інший монастир на честь Різдва Богородиці, в якому його звели в сан архімандрита. Проживши в обителі вісімнадцять років, преподобний Ферапонт з миром упокоївся у Господі 27 травня 1426 року, у віці 90 років.

У 1514 році було знайдено нетлінні мощі святого, що прославилися численними чудесами.

Тропарі, кондаки, молитви та величання