Преподобний Давид Гареджийський p1aj3mrd2c1dfa9ilupgqhn1p1v6
Житія святих,  Травень

Преподобний Давид Гареджийський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 7-й день / у четвер після Вознесіння Господнього (перехідне)

Преподобний Давид Гареджійський прийшов за велінням Божої Матері до Грузії із Сирії в середині VI століття разом з преподобним Іоанном Зедазнійським, будучи одним із його дванадцяти учнів. Спочатку святі отці оселилися на горі Зедазені, недалеко від Мцхети. Через три роки преподобний Іоанн розіслав своїх сподвижників у різні кінці Грузії. Преподобний Давид зі своїм учнем Лукіаном оселився в околицях Тбілісі на горі Мта-Цмінда («Свята Гора»).

Треба сказати, що саму Грузію охрестила більш ніж за 200 років до цього свята Ніна. Але за всю історію Грузії вона зазнавала сильного тиску з боку Персії. Було безліч навал персів, Грузія піддавалася спустошенню, пожежам. Багато часу перебувала в облоговій залежності від самих персів. Якщо спочатку перси намагалися християнство витравити мечем, то потім стали діяти дуже хитро. Вони стали всюди насаджувати маздеїзм, те, що в народі у нас називається вогнепоклонством. І тим ремісникам, купцям, які приймали маздеїзм, перси давали безліч всіляких пільг. Дійшло до того, що капища вогнепоклонників стали розташовуватися просто біля входів у християнські храми.

Тому прихід отців-сирійців у Грузію можна назвати другим хрещенням. Щочетверга преподобний спускався до міста і наставляв жителів в основах християнської віри. Багато жителів стали повертатися в лоно християнської Церкви. Очевидно, що жерцям-вогнепоклонникам це не подобалося, і жерці підкупили одну занепалу дівчину, щоб вона обмовила преподобного, щоб вона назвала його винуватцем її гріха.

Будучи викликаний жителями на суд, преподобний підійшов до цієї дівиці і, торкнувшись посохом її утроби, запитав: «Чи я твій батько?» Із утроби пролунав голос: «Ні», і було названо справжнього винуватця її падіння. І після цього на очах здивованого народу вона народила камінь. На згадку про таке чудесне небесне заступництво преподобний випросив у Господа на тій горі цілюще джерело, до якого дотепер вдаються грузинки у своїх жіночих немочах.

Після цього преподобний Давид разом з Лукіаном залишили околиці Тбілісі й пішли на південний схід у пустельну місцевість Гареджи. Тут подвижники викопали собі в горі келії й оселилися в них. Пізніше біля них стали селитися й інші пустельножителі й утворилася знаменита Давидо-Гареджийська лавра.

Незадовго до своєї кончини преподобний Давид вирушив для поклоніння на Святу Землю. І ось, зійшовши на гору, з якої вже відкривався вид на Святий Град, преподобний сказав своїм супутникам, що він не гідний своїми ногами топтати ті місця, де ступала нога Спасителя.

Він попросив помолитися за нього біля Гробу Господнього, а сам з молитвою взяв із землі три камені, поклав їх до торбинки і повернув назад. У цей час єрусалимському патріарху явився Ангел, який сказав, що улюблений Божий Давид забрав усю благодать Гробу Господнього, і велів спорядити скорохода, який забрав би у преподобного два камені. Третій же камінь преподобний приніс до своєї лаври, і він зберігся до теперішнього часу. Зараз він зберігається в скарбниці нового Троїцького кафедрального собору в Тбілісі. Помер преподобний Давид, причастившись Святих Дарів, 7/20 травня 604 року в четвер після Вознесіння.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Давиду Гареджийскому, глас 8

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́, и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́, и был еси́ свети́льник вселе́нней, сия́я чудесы́, Дави́де о́тче наш, моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь преподобному Давиду Гареджийскому, глас 4

По́двигов по́том срастворе́ннаго пото́ками сле́з, ны́не в моле́нии предстои́ши Го́сподеви на́шему, я́ко слеза́ми се́ял и ра́достию пожина́еши плоды́, в пусты́не возрожденные. О, Дави́де, сия́ние ми́ра и предста́телю ду́ш на́ших.

Кондак преподобному Давиду Гареджийскому, глас 8

От сири́йских исто́чников возше́л еси́, звездо́ пресве́тлая, и пусты́ню Гареджийскую сия́нием Ду́ха озари́л еси́; я́ко прише́ствием свои́м и́ноческий рай соде́лал еси́, произрасти́в в пусты́не слове́сный вертогра́д. Сего́ ра́ди не оставля́й храни́ти его́, Дави́де возлю́бленный.

Ин кондак преподобному Давиду Гареджийскому, глас 4

От Междуре́чия взоше́л еси́, звездо́ всесве́тлая, и преше́л в пусты́ню Гареджи, и отону́ду явле́нием твои́м, я́ко ра́й, от насажде́ний святы́х прозяба́ют насажде́ния слове́сныя, о ни́хже не преста́й моли́теся, Дави́де блаже́нне.

Молитва преподобному Давиду Гареджийскому

О, всесве́тле, богохва́льне а́вва Дави́де, свя́тче Бо́жий! Ты си́лою блага́го Законоположи́теля яви́лся еси́ нам, ко́знями лука́ваго свя́занным и обурева́емым, я́ко наста́вник в покая́нии и помо́щник в моли́тве. Того́ ра́ди дано́ тебе́ мно́го даро́в благода́ти и чудотворе́ния, разреше́ния грехо́в на́ших и прегреше́ний оставле́ние, боле́зней исцеле́ние и диа́вольских наве́тов отгна́ние. Те́мже твое́ю оте́ческою ми́лостию в богоца́рственном разуме́нии, многотру́дными моли́твами и моле́ньми твои́ми, наипа́че же непреста́нным твои́м заступле́нием о нас, да возста́вит Госпо́дь Бог ны, во грех впа́дшия, си́лою Свое́ю непобеди́мою на вся́каго ви́димаго и неви́димаго врага́, да́бы благодаря́ще соверша́я святу́ю па́мять твою́, жела́нием возжела́ли мы покланя́тися Преве́чному Бо́гу в Тро́ице Еди́ному, Отцу́ и Сы́ну и Свято́му Ду́ху, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку