Преподобномучениця Мстислава (Фокіна), монахиня

Місяця лютого на 25-й день.

Преподобномучениця Мстислава народилася 1895 року в селі Мале Уварове Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї робітника коломенського заводу Семена Фокіна, а при хрещенні була наречена Марією. У селі Мале Уварово у Семена був земельний наділ, але оскільки сам він селянством не займався, то здавав цей наділ в оренду. Марія закінчила сільську школу і з 1908 року працювала на шовкокрутильній фабриці в Коломні.
У 1913 року їй довелося залишити роботу, оскільки в цей час тяжко захворіла її мати, і вона стала доглядати за нею. Після смерті батьків Марія спочатку залишилася жити з братами, але оскільки вони були членами комуністичної партії та людьми невіруючими, вона, бажаючи цілком послужити Господу, 1921 року пішла від них і оселилася в Коломні при храмі, який належав Коломенському чоловічому монастирю. Тут вона прожила до 1930 року.
15 квітня 1930 року в храмі в місті Іжевську Марія була пострижена в чернецтво з ім’ям Мстислава і повернулася в Коломну, продовживши свій послух при храмі. Дізнавшись від прочан, що в Богословському монастирі під Рязанню продовжують жити ченці і що там ще чернече життя не порушене, вона в грудні 1930 року вирушила в Богословський монастир і оселилася поруч з обителлю в селі Пощупове і, незважаючи на гоніння, була цілком щаслива, що знайшла місце, де можна було жити молитовним чернечим життям.
Безбожна влада на той час із нещадною послідовністю переслідувала свою мету – знищення в Росії всіх зачатків церковного християнського життя; 31 травня 1931 року було заарештовано ченців Богословського монастиря, монахинь і мирян, які зібралися навколо обителі; загалом було заарештовано сорок осіб, і серед них – монахиню Мстиславу. Усіх їх було ув’язнено у в’язницю в місті Рязані.
На допиті черниця Мстислава сказала: “Я сміливо заявляю – влада гнобить релігію; дана свобода, а виходить навпаки – монастирі та церкви закривають”.
Слідчий запитав черницю, хто її постриг у чернецтво, але вона, не бажаючи називати священика, сказала, що не знає його прізвища, а щодо того, чому вона це зробила, відповіла, що пішла в монастир для порятунку душі, щоб, “відмовившись від світу цього, віддати себе на служіння цілком Богові, у Котрого вірю, і жодні переконання й утиски не вб’ють у мені віри в Бога”.
3 вересня 1931 року трійка ОДПУ засудила черницю Мстиславу до трьох років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, і її відправили з етапом у розпорядження Управління Соловецьких виправно-трудових таборів ОДПУ на станцію Свір Мурманської залізниці.
Відбувши повністю весь термін ув’язнення на каторжних роботах у Свір’лазі, черниця Мстислава 1934 року повернулася в Коломну. Як тій, що повернулася з ув’язнення, їй було заборонено тут проживати, і її ніхто за табірною довідкою не брав на роботу, тож вона наново отримала паспорт як така, що нібито загубила документи, і після цього почала жити в місті, прислуговуючи при Покровській церкві. Храми повсюдно закривали, і 1936 року вона змушена була поступити комірницею на патефонний завод у Коломні.
У другій половині 1937 року влада почала арештовувати священиків і ченців, які залишилися на волі, і 24 лютого 1938 року монахиню Мстиславу заарештували та помістили в коломенську в’язницю.
– Слідством встановлено, що ви, Фокіна, маючи вороже ставлення до ВКП(б) і радянської влади, у період проживання в Коломні проводили контрреволюційну агітацію, незважаючи на минулу судимість. Слідство вимагає від вас зізнання.
– Про те, що я судима за контрреволюційну діяльність у 1931 році, я не заперечую. Під час проживання в Коломні я жодної контрреволюційної агітації серед громадян, які проживають поруч зі мною, не проводила.
– Вашу ворожість до ВКП(б) і радянської влади та контрреволюційну агітацію підтверджено показаннями свідків, допитаних у вашій справі. Вам зачитуються витяги зі свідчень свідків.
І слідчий зачитав витяги зі свідчень свідків, які черниця відкинула всі одне за одним. 2 березня 1938 року трійка НКВС засудила її до розстрілу, і вона була перевезена в Таганську в’язницю в Москві. Черниця Мстислава (Фокіна) була розстріляна 10 березня 1938 року і похована в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.