...
Житія святих,  Жовтень

Преподобномучениця Анастасія Римляниня

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 13-й день — перенесення чесної глави преподобномучениці із Волині до Житомира / жовтня на 29-й день / жовтня на 30-й день

Свята Анастасія Римляниня осиротіла у віці трьох років. Виховувалася вона в монастирі поблизу Рима і в ньому прийняла іноцтво. У часи правління імператора Декія (249–251 рр.) Анастасії виповнився двадцять один рік. Вона була дуже красивою, і багато знатних римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишатися нареченою Христовою.

У той час імператор розпочав жорстоке гоніння проти християн. Язичники витягнули святу Анастасію із монастиря та привели до правителя міста. Вони звинувачували її в тому, що вона не лише зневажає знатних і багатих наречених, а й шанує як Бога розіп’ятого Христа.

Воєначальник Пров звелів їй принести жертву ідолам, проте Анастасія відмовилася зректися Христа. Тоді її піддали лютим тортурам: у неї вирвали із пальців нігті, потім відсікли руки і ноги, після цього вирвали всі зуби. Свята, стікаючи кров’ю, стала занемагати і попросила води. Дехто на ім’я Кирил, присутній під час її катування, напоїв її водою.

Тортури продовжилися, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона безперестанно славила Бога. Втомлені палачі, зрештою, обезголовили її.

Вирішивши, що Кирил, котрий напоїв мученицю водою, є таємним християнином, мучителі схопили його і також стратили.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобномученице Анастасии Римляныне, глас 4

А́гница Твоя́, Иису́се, Анастаси́я,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами// я́ко Ми́лостив спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак преподобномученице Анастасии Римляныне, глас 3

Де́вства вода́ми очище́нна, преподо́бная,/ му́ченичества кровьми́, Анастаси́е, венча́вшися,/ подае́ши су́щим в ну́ждах неду́гов исцеле́ние и спасе́ние, приступа́ющим от се́рдца,/ кре́пость бо тебе́ подае́т Христо́с,// источа́я благода́ть приснотеку́щую.

Тропaрь с™hz, глaсъ д7:

Ѓгница твоS, їи7се, ґнастасjа, зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебE, женишE м0й, люблю2, и3 тебE и4щущи страдaльчествую, и3 сраспинaюсz, и3 спогребaюсz кRщeнію твоемY, и3 страждY тебє2 рaди, ћкw да цrтвую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю: но, ћкw жeртву непор0чную, пріими1 мz съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ. тоS мл7твами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъ ґнастасjи, глaсъ G:

Дёвства водaми њчищeнна, прпdбнаz, м§ничества кровьми2, ґнастасjе, вэнчaвшисz, подаeши сyщымъ въ нyждахъ недyгwвъ и3сцэлeніе и3 сп7сeніе, приступaющымъ t сeрдца: крёпость бо тебЁ подаeтъ хrт0съ, и3сточaz бlгодaть приснотекyщую.

Ще в розробці