Преподобномученик Євтихій (Діденко)

Місяця листопада на 22-й день

Преподобномученик Євтихій (у миру Діденко Омелян Іванович) народився в 1870 році в селі Миколаївському Зміїногорського повіту Томської губернії в селянській родині. Омелян Іванович був одружений, але, овдовівши, пішов у монастир. Деякий час він перебував у Києво-Печерській лаврі, а 1901 року вступив до Іоанно-Предтеченського скиту Оптиної пустелі. Він був усіма улюблений за свою простоту і доброту.

У 1911 році Омелян Іванович прийняв чернечий постриг з ім’ям Євтихій. У 1917 році отець Євтихій проходив послух на монастирській дачі. Після закриття 1923 року Оптиної пустині отець Євтихій спочатку жив у Козельську, а в 30-х роках оселився в одному домі з оптинськими ченцями Авеніром (Синіциним) і Савою (Сусловим). Вони жили по-чернечому. Брали участь у церковних службах. Заробляли випадковими роботами.

1937 року отець Євтихій був заарештований і поміщений до в’язниці в місті Сухиничі. У його справі проходили також оптинські ченці Авенір (Синіцин), Сава (Суслов), Марк (Махров) і церковний староста Борис Козлов. Чергові свідки, а також господиня будинку, в якому жили ченці, дали свідчення проти отця Євтихія і його сподвижників.

На допиті отець Євтихій прямо засвідчив, що раніше, коли був монастир, жилося краще. Слідчий намагався викрити отця Євтихія в контрреволюційній діяльності, однак це йому не вдалося. Отець Євтихій відкинув усі звинувачення на свою адресу і нікого не обмовив. 21 листопада 1937 року трійка при НКВС СРСР засудила обвинувачених, зокрема отця Євтихія, до вищої міри покарання. Ченця Євтихія розстріляли 5 грудня 1937 року в Сухиничах разом із ченцями Авеніром (Синіциним), Савою (Сусловим), Марком (Махровим) і церковним старостою Борисом Козловим. Усіх їх було поховано у спільній безвісній могилі.

Преподобномученик Євтихій зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 27 березня 2007 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.