Преподобномученик Серафим (Крестьянинов), ігумен

Місяця листопада на 27-й день

Преподобномученик Серафим народився 25 вересня 1875 року в селі Саліково Подільського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Олексія Крестьянінова, а під час хрещення його нарекли Сергієм.

У 1910 році Сергій Крестьянінов вступив послушником у заснований святителем Московським Філаретом (Дроздовим) у 1844 році Гефсиманський скит при Троїце-Сергієвій Лаврі. Тут відбувся його постриг, під час якого він був наречений Серафимом.

У скиту отець Серафим 1917 року був висвячений на ієродиякона, а 1924 року на ієромонаха. У 1926 році він перейшов у пустинь Паракліта, Святого Духа Утішителя. Сама пустинь була приписана до Троїце-Сергієвої Лаври і перебувала від неї за кілька кілометрів. Лавру і пустинь 1928 року було остаточно закрито, а монастирські сільськогосподарські артілі, які існували при них, розігнано.

З 1928 по 1930 рік ієромонах Серафим був змушений проживати в рідних, поки, нарешті, не вдалося влаштуватися на служіння в Покровську церкву села Сабурова Загорського району Московської області. У 1935 році отець Серафим був зведений у сан ігумена.

26 листопада 1937 року ігумена Серафима заарештували Загорським відділенням НКВС і ув’язнили в Таганській в’язниці. Гоніння на Руську Православну Церкву були в самому розпалі. Отець Серафим був заарештований в одній справі з архімандритом Кронідом (Любимовим), останнім перед закриттям намісником Троїце-Сергієвої Лаври. Влада заарештувала отця Кроніда і з ним ще чотирнадцять священнослужителів і мирян. Заарештованих звинуватили у створенні “контрреволюційного монархічного угруповання ченців і духовенства”.

На цьому допит було закінчено. Слідчий вважав провину отця Серафима цілком доведеною. 7 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Серафима до розстрілу.

Ігумен Серафим (Крестьянинов) був розстріляний 10 грудня 1937 року на полігоні Бутове під Москвою і похований у невідомій спільній могилі.