Преподобномученик Павло (Козлов), ієромонах

Місяця лютого на 15-й день

Преподобномученик Павло народився 24 червня 1879 року в селі Зуєво Зубцовського повіту Тверської губернії в сім’ї селян Федора і Марії Козлових, і в хрещенні був наречений Петром. Петро з дитинства мріяв стати ченцем, і 15 січня 1906 року вступив послушником у Валаамський монастир. 14 грудня 1908 року його перемістили в Кременецький Вознесенський монастир як келейника ігумена Аполлінарія, а 18 серпня 1910 року зарахували до числа послушників цього монастиря. 28 лютого 1911 року послушник Петро був пострижений у чернецтво з ім’ям Павло і 30 жовтня того ж року був висвячений у сан ієродиякона. 24 жовтня 1913 року ієродиякон Павло перейшов у Валаамський монастир, а 31 грудня 1916 року він був зарахований до братії Ніло-Столобенської пустелі Тверської губернії. 9 травня 1917 року ієродиякон Павло був висвячений на ієромонаха.
У середині двадцятих років влада закрила Ніло-Столобенську пустель, і ієромонах Павло став служити в парафіяльному храмі. У 1930 році, скориставшись тим, що він не зміг вчасно сплатити податки, влада засудила його до п’яти років заслання, яке отець Павло був відправлений відбувати в місто Єнісейськ. Навчений у монастирі всякій справі, він заробляв на життя лагодженням чобіт, пилянням і колінням дров. Відчуваючи, що слабшає здоров’ям, він подав владі заяву про скорочення терміну заслання за станом здоров’я і після чотирьох років отримав дозвіл повернутися на батьківщину.
У 1935 році архієпископ Тверський Тадей (Успенський) направив його служити до храму села Борки Зубцовського району; тут отець Павло прослужив до 19 лютого 1938 року, коли його заарештували і ув’язнили у в’язниці міста Зубцова.
У день арешту слідчий допитав ієромонаха Павла і секретаря сільради.
Останній показав, що священник розповідав йому, які були умови ув’язнення, що в таборі процвітають крадіжки і що годують ув’язнених очистками від картоплі. У 1937 році під час сплати податків за церкву священник начебто говорив, що більшовики беруть податки і з колгоспників, і з церкви, хоча кажуть, що Церква відокремлена від держави. Кажуть одне, а роблять інше. Казав, що раніше селяни працювали на пана, а зараз гірше за панщину: колгоспнику не дають відпочити, він працює цілий день, а отримувати нічого не отримує.
26 лютого трійка НКВС засудила ієромонаха Павла до розстрілу. Він був розстріляний через день – 28 лютого 1938 року і похований у безвісній спільній могилі.