Преподобномученик Неофіт (Осипов), архімандрит

Місяця жовтня на 21-й день

Преподобномученик Неофіт (у миру Осипов Микола Олександрович) народився 1875 року в місті Августовому Сувалківської губернії в сім’ї військового фельдшера. Закінчив Холмську духовну семінарію і Санкт-Петербурзьку духовну академію. У 1900 році був пострижений у чернецтво з ім’ям Неофіт. Того ж року висвячений на ієродиякона, а 1901 року – на ієромонаха. Згодом був зведений у сан архімандрита. З 1901 по 1917 роки він проходив низку педагогічних і церковно-адміністративних послухів.

Отець Неофіт вів істинно подвижницьке й аскетичне життя. За це його поважали і цінували.

У 1918 році архімандрит Неофіт був запрошений патріархом Тихоном до Москви і став його секретарем. Він оселився на Троїцькому подвір’ї.

Коли 1922 року проти патріарха було порушено кримінальну справу, отця Неофіта заарештували. Від нього намагалися домогтися обвинувальних свідчень щодо патріарха. Однак таких свідчень отець Неофіт не дав. За звинуваченням у контрреволюційній діяльності архімандрита Неофіта було засуджено до трьох років заслання в Зирянський рай.

Після закінчення терміну заслання 1925 року отець Неофіт повернувся до Москви. Тут він майже ні з ким не спілкувався, проводячи більшу частину часу в молитві. Однак при цьому він записував деякі свої думки з приводу становища Руської Церкви і давав їх читати знайомим. Чутки про ці записи швидко дійшли до відповідних органів, і 1927 року архімандрита Неофіта заарештували й засудили до трьох років заслання до Сибіру.

Після повернення із заслання архімандрит Неофіт був позбавлений права проживання в низці міст і областей і тільки в липні 1933 року зміг оселитися в місті Угличі Ярославської області. У 1934 році він переїхав у село Заболоття Єгор’євського району Московської області.

У 1935 році архімандрита Неофіта знову заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві за “поширення неправдивих чуток про гоніння і переслідування за релігійні переконання в СРСР”. Архімандрита Неофіта засудили до п’яти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі та відправили етапом в Антібеський окремий табірний пункт Сиблагу в Кемеровській області. У 1937 році в таборі архімандрит Неофіт був востаннє заарештований за “контрреволюційну діяльність” і засуджений до розстрілу. Розстріляний 3 листопада 1937 року в Антібеському табірному пункті Сиблагу і похований у спільній безвісній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 23 січня 2009 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.