Преподобномученик Феодосій( Бобков) ієромонах

Місяця лютого на 4-й день

Преподобномученик Феодосій народився 7 лютого 1874 року в селі Нове Іванівське Тульської губернії в сім’ї селянина Петра Бобкова, а при хрещенні був наречений Феодором. Початкову освіту Федір здобув у Московській міській школі, а потім у школі при Чудовому монастирі, куди його визначили послушником 21 травня 1902 року, де він виконував послух регента; у Чудовому монастирі його постригли в мантію з ім’ям Феодосій. 14 грудня 1907 року ченця Феодосія висвятили на ієродиякона, а 14 січня 1911 року – на ієромонаха.
У липні 1915 року його відрядили до діючої армії і призначили священиком 211-го польового запасного госпіталю; у березні 1916 року його перевели до 161-го піхотного Олександропільського полку. Служіння полкового священика під час бойових дій вимагало часто великої мужності; 10 квітня отець Феодосій під час обходу позицій 161-го піхотного полку з хрестом і святою водою потрапив під вогонь противника. У травні 1916 року він був призначений служити при похідній церкві 2-го лазарету 41-ї дивізії, де йому також довелося здійснювати богослужіння в умовах бойових дій: 9 травня 1916 року він потрапив під артилерійський вогонь під час обстрілу противником села Ридоруби. За героїзм під час бойових дій отець Феодосій був відзначений багатьма нагородами. 25 липня 1917 року він повернувся в Чудов монастир. Після приходу до влади безбожників Чудов монастир був закритий одним із перших, і ієромонаха Феодосія направили служити до храму в селі Одінцово Каширського повіту Московської губернії.
У 1923 році отець Феодосій був викликаний до Москви в Новоспаський монастир і став тут виконувати посаду регента. Того ж року його призначили на парафію в село Зараз Каширського повіту.
11 червня 1930 року отець Феодосій був направлений служити до храму Різдва Пресвятої Богородиці в село Вихорна Каширського району, де прослужив до свого арешту.

20 січня 1938 року свідки, селяни з колгоспу “Відповідь шкідникам”, підписали свідчення, які зажадали від них співробітники НКВС: “Федір Петрович Бобков говорив громадянам: “Радянська влада тільки знущається з релігії, священиків заарештовують, а за що? – за правду. Недарма кажуть, що правда очі коле. Радянська влада хоче насильно відштовхнути православний народ від релігії, але вона глибоко помиляється. Що більше буде радянська влада нападати на релігію, то більше народ віритиме в Бога. Як ви не стараєтеся працювати в колгоспі, а все одно хорошого життя в колгоспі не буде. Ось уже який рік працюєте і не повзете, не лізете вгору, а все вниз та вниз. Гарне життя дає не радянська влада, а Бог. Бог прогнівався і буде жорстоко карати тих, хто не вірить у Бога, і поки не пізно, будемо ходити до Божого храму і старанніше молитися Богові і не слухати комуністів, що вони говорять””.
29 січня влада заарештувала ієромонаха Феодосія; його ув’язнили в каширській в’язниці і наступного дня допитали.
– Чи визнаєте ви себе винним у пред’явленому вам обвинуваченні? – запитав слідчий.
– Винним у пред’явленому обвинуваченні я себе не визнаю, – відповів священик.
Слідчий запитав, чи згоден він принаймні з тим, що показують проти нього свідки, на що отець Феодосій відповів: “Цього я не говорив і винним себе не визнаю”.
На цьому допити було закінчено. 8 лютого трійка НКВС засудила отця Феодосія до розстрілу. Ієромонаха Феодосія (Бобкова) було розстріляно 17 лютого 1938 року, його поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.