Преподобномученик Адріан Пошехонський, Ярославський ігумен
Місяця листопада на 19-й день / березня на 5-й день
Святий був учнем преподобного Корнилія Комельського, спочатку трудився в Вологодському Комельському монастирі і був майстерним іконописцем. З благословення ігумена 13 вересня 1540 р., взявши ікону Успіння Пресвятої Богородиці, преподобний Адріан разом зі своїм учнем, відомий таємничим старцем, пішов у безлюдні місця для безмовності. Прийшовши в Пошехонський ліс, на берег річки Вотхи, невідомий старець вказав їм місце для пустельництва і став невидимий. Господь відзначив це місце як місце майбутньої славної обителі дзвоном. Через деякий час після відокремлених чернечих подвигів святий заснував обитель на честь Успіння Пресвятої Богородиці, в якій став ігуменом. У монастирі було запроваджено суворий статут, який забороняв доступ до обителі жіночої статі. Преподобний Адріан, будучи ігуменом, продовжував проводити суворе подвижницьке життя і був у всьому прикладом для братії.
Багато скорбот довелося зазнати преподобного від навколишніх поселян, які на навіювання диявола задумали розорити монастир. У 1550 р., 5 березня, преподобний Адріан після жорстоких тортур був злодійською задушений розбійниками, що напали на обитель. Тіло святого було кинуто у лісі. Один благочестивий священик Ісидор, взявши святе тіло, таємно поховав його, а на місці поховання посадив горобину, у якої відбулося багато зцілень. 19 листопада 1626 р. було знайдено святі мощі преподобного Адріана і покладено в монастирському храмі. У мощів святого відбулося багато чудес та зцілень.
Знайдення мощей преподобномученика Адріана Пошехонського, Ярославського було 19 листопада 1626 року. 17 грудня 1626 року, за патріарха Філарета, його нетлінні мощі були перенесені в засновану ним обитель.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобномученику Адриану Пошехонскому, Ярославскому, глас 4
Христо́ву му́ченику Адриа́ну тезоимени́т был еси́, преподо́бне,/ мно́гия труды́ подъя́л еси́ в жи́зни вре́менней,/ оби́тель и́ноческую созида́я в пусты́ни,/ иде́же пострада́л еси́ да́же до кро́ве от злых разбо́йник/ и му́ченическую смерть от них прия́л еси́,/ Адриа́не сла́вне,/ чуде́с благода́тию обогати́вся,/ предстои́ши всех Царю́, Христу́ Бо́гу,// Его́же моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Ин тропарь преподобномученику Адриану Пошехонскому, Ярославскому, глас 4
А́ще и сме́ртию ну́ждною у́мерл еси́,/ а́ще и сме́ртная сень внеза́пу на́йде на тя,/ оба́че, я́ко де́ву му́друю, ду́шу твою́ обре́те Христо́с/ и в черто́г Свой Небе́сный введе́,/ и со святы́ми всели́,/ чудесы́ возвели́чив и́мя твое́,/ Адриа́не му́чениче преподо́бне,/ Ему́же моли́тву о нас сотвори́,// па́мять твою́ почита́ющих.
Кондак преподобномученику Адриану Пошехонскому, Ярославскому, глас 4
Христа́ ра́ди до́блественне претерпе́л еси́/ и вене́ц нетле́ния от Него́ восприя́л еси́ страда́ния своего́,/ приходя́щим же с ве́рою к тебе́ подае́ши цельбы́,/ о преподобному́чениче Адриа́не, приснопа́мятне,// моли́твениче о душа́х на́ших.
Ин кондак преподобномученику Адриану Пошехонскому, Ярославскому, глас 6
Жите́йския молвы́ избежа́в, преподо́бне,/ в пусты́ню всели́лся еси́,/ и, та́мо оби́тель и́ноков возгради́в,/ последи́ от разбо́йник му́ченически пострада́л еси́,/ и ны́не сия́еши нетле́нием и чудесы́,/ Адриа́не многострада́льне,// моли́твенниче о душа́х на́ших.
Молитва преподобномученику Адриану Пошехонскому, Ярославскому
Преподо́бне о́тче преблаже́нне Адриа́не, перве́йший пусты́ни Пошехо́нския просвети́телю и мона́шескаго жития́ в ней основа́телю, прише́дый в ню со А́нгелом Госпо́дним, и освети́вый ю́ Пресвяты́я Богоро́дицы чудотво́рною ико́ною и благода́тию, в не́йже и яви́лся еси́ по́двиги твои́ми пресве́тлое целому́дрия зерца́ло, прекра́сный смиренному́дрия о́бразе, одушевле́нный терпе́ния сто́лпе, изве́стное воздержа́ния пра́вило, и́стинный нестяжа́ния и нищеты́ люби́телю и всесоверше́нный Христо́в уго́дниче, се мы гре́шнии, смире́нно припа́дая, мо́лим тя. Приими́ моле́ния на́ша и вознеси́ я́ на же́ртвенник благоутро́бия Бо́жия. Испроси́ нам предста́тельством твои́м у всеми́лостиваго Бо́га на́шего: мир ми́ру, Це́ркви Святе́й утвержде́ние, согла́сие в ве́ре, преуспе́яние во благоче́стии и доброде́телех христиа́нских, да досто́йны яви́мся щедро́т и ми́лостей благосе́рдаго Бо́га: па́ству твою́ духо́вную, и оби́тель твою́ святу́ю, непреста́нно управля́ти жезло́м му́дрости духо́вныя: подвиза́ющимся помози́, разсла́бленныя укрепи́, па́дающия возста́ви, споспеши́ всем нам и́го Христо́во в терпе́нии и благоду́шии понести́, и всех нас упра́ви в ми́ре и покая́нии сконча́ти живо́т наш и со упова́нием спасе́ния пресели́тся в блаже́нныя не́дра Авраа́мова, иде́же ты ра́достно по труде́х земны́х опочива́еши, прославля́я со все́ми святы́ми Триипоста́снаго Бо́га, Отца́ и Сы́на, и Свята́го Ду́ха в безконе́чныя ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
