Преподобні Завулон і Сосанна, батьки святої рівноапостольної Ніни

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 20-й день

Про святих Завулона і Сосанну ми знаємо більше як про батьків святої рівноапостольної Ніни (відомості про них містяться здебільшого в її житії), хоча їхні долі також заслуговують на увагу. Тому скажемо кілька слів про цю святу, котра відома як просвітителька Грузії.

Народилася Ніна близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії, де було багато грузинських поселень. Згідно з житієм, її батько, святий Завулон, походив зі знатної та благочестивої християнської сім’ї, був родичем святого великомученика Георгія і користувався прихильністю імператора Максиміана (284–305 рр.).

Мати святої Ніни, свята Сосанна (Сусанна), була сестрою Єрусалимського патріарха (у деяких джерелах називають його Іувеналієм).

Святий Завулон був відомий як хоробрий полководець, про нього в житії сказано, що він «прибув… до римського царя», ставши одним із римських полководців, «у той час, коли Георгій Каппадокійський був замучений за Христа…» Він узяв участь у поході проти «бранджів» (за одним із припущень, франків), які загрожували Риму. У битві «на полі Піталанському» (битва між римлянами і галлами на Каталаунських полях у 273 році) Завулон, виявивши дива хоробрості, взяв у полон царя «бранджів» і його вельмож. Римський імператор наказав стратити їх, але «бранджі» благали Завулона про заступництво, щоб їм було дозволено до страти прийняти його віру.

Святий клопотав перед імператором та Римським єпископом, і полонені, хрещеним яких він сам і став, були хрещені. Наступного дня вони вбралися в похоронний одяг і вийшли до місця страти зі співом молитов. На прохання Завулона римський імператор помилував «бранджів», відпустивши їх геть із багатими дарами, але ті, вражені милосердям і щедрістю християн, не захотіли піти і почали просити імператора і Завулона «вирушити разом з ними до їхньої країни, щоб дати віру Христа і хрестити водою весь їхній народ».

Біля «великої річки Гдамари» царську свиту зустріли люди 10 «бранджських… князівств: Холамай, Хозабай, Хлачай, Хенешагі, Тімгарагі, Закай, Гзай, Заргай, Зармай і Тмонігоні». Цар розділив народ надвоє вздовж берегів річки, священики освятили воду і хрестили людей, а святий Завулон «покладав на всіх руки протягом десяти днів… У розбитих тут наметах священники служили обідню і причастили народ Святих Таїн Христових». Влаштувавши «всі справи християнства і благословивши їх (бранджів)», святий повернувся до Риму. Так, завдяки заслугам батька святої Ніни, майже всі франки навернулися до християнства.

Грузинський гімнограф Х століття, звеличуючи святу Ніну, пише: «Батько — Завулон — навернув франків мечем, а дочка — блаженна Ніна — навернула грузинів Животворящим Хрестом».

Потім святий Завулон вирушив до Єрусалима поклонитися великим святиням християнським. Там він роздав бідним і нужденним майже все своє майно; там же він зблизився з архієпископом Єрусалимським Ювеналієм і його сестрою Сосанною, які також були родом із Каппадокії. (Сосанна й архієпископ Іувеналій виїхали до Єрусалима після смерті батьків, «поклавши надію на [храм] Воскресіння — упованням всіх християн», куди вони звернулися по допомогу. Ювеналій отримав посаду девтелара (церковного служителя), а Сосанна служила міафоре (так іменувалася церковна посада) Саррі із Вифлеєма).

Патріархові сподобався благочестивий Завулон, і він одружив його зі своєю сестрою Сосанною. Після одруження молоде подружжя вирушило до Каппадокії, де народилася їхня єдина дочка — рівноапостольна Ніна. Мати виховала дівчинку «під піклуванням своїм у безперестанному служінні жебракам і вдень і вночі».

Коли дівчинці виповнилося дванадцять років, батьки її знову переселилися до Єрусалима, де роздали жебракам усі заощадження від продажу майна. А незабаром, взявши благословення у Єрусалимського архієпископа, Завулон попрощався з дружиною, наставив доньку на шлях служіння Богові і пішов до відлюдників. Точне місце молитовного подвигу святого Завулона відомо тільки Богу.

Сосанна ж з дочкою залишилися в Єрусалимі. Святу Сосанну патріарх благословив на служіння немічним і жебракам; її поставили дияконисою при храмі Гробу Господнього. Виховання святої Ніни було доручено благочестивій стариці Ніанфорі.

Точний час кончини святого подружжя Завулона і Сосанни невідомий.