...
Житія святих,  Лютий

Преподобна Євфросинія Александрійська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 15-й день / вересня на 25-й день

Преподобна Євфросинія народилася на початку п’ятого століття в місті Александрії в родині знатних батьків і була єдиною дитиною. Мати Євфросинії померла рано.

Виховував дівчинку батько, на ім’я  Пафнутій – глибоко віруючий, благочестивий християнин. Він часто відвідував монастир, ігумен якого був його духовним наставником.

Коли Євфросинії виповнилося 18 років, батько хотів видати дочку заміж. Він подався в монастир до свого наставника, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але свята Єфросинія прагнула до чернечого життя. Прийнявши таємно постриг від ченця-мандрівника, вона покинула батьківський дім і вирішила вступити до обителі, щоб провести життя в усамітненні та молитві.

Побоюючись, однак, що в жіночому монастирі її знайде батько, вона, назвавши себе євнухом Ізмарагдом, прийшла до того самого чоловічого монастиря, який з дитинства відвідувала разом з батьком. Ченці не впізнали переодягнену в чоловіче плаття Євфросинію і взяли до своєї обителі. У відокремленій келії в праці, пості й молитві свята Єфросинія провела 38 років і досягла високої духовної досконалості.

Її батько був засмучений втратою улюбленої дочки і не раз, за порадою настоятеля, розмовляв з ченцем Ізмарагдом, відкриваючи йому свою скорботу, і знаходив у нього духовну втіху.

Перед кончиною преподобна Євфросинія відкрила батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіло. Поховавши дочку, Пафнутій віддав усе своє майно бідним і монастирю і прийняв чернецтво. До самої своєї смерті він подвизався у келії своєї дочки.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобной Евфросинии Александрийской, глас 8

В тебе́, ма́ти, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу:/ прии́мши бо крест, после́довала еси́ Христу́/ и, де́ющи, учи́ла еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бная Евфроси́ние, дух твой.

Кондак преподобной Евфросинии Александрийской, глас 2

Вы́шнюю жизнь возжеле́вши получи́ти,/ до́льнюю сла́дость тща́тельно оста́вила еси́/ и саму́ю себе́ смеси́ла еси́ посреде́ муже́й, красне́йшая,/ Христа́ бо ра́ди, Жениха́ твоего́,// о обру́чнице привре́менном небрегла́ еси́.

Тропaрь, глaсъ и7:

Въ тебЁ мaти, и3звёстнw сп7сeсz є4же по џбразу: пріи1мши бо кре1стъ, послёдовала є3си2 хrтY, и3 дёющи ўчи1ла є3си2 призирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо: прилэжaти же њ души2, вeщи безсмeртнэй. тёмже и3 со ѓгGлы срaдуетсz, прпdбнаz є3vфросЂніе, д¦ъ тв0й.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:

Вhшнюю жи1знь возжелёвши получи1ти, д0льнюю слaдость тщaтельнw њстaвила є3си2, и3 самyю себE смэси1ла є3си2 посредЁ мужeй, краснёйшаz: хrтa бо рaди женихA твоегw2 њ њбрyчницэ приврeменномъ небреглA є3си2.

Ще в розробці

Знайшли помилку