Преподобна Пелагія

Місяця жовтня на 8-й день

Преподобна Пелагея (Пелагія) народилася в Антіохії Сирійській і до свого навернення до Христа була легковажною і розбещеною дівчиною. Маючи дуже привабливу зовнішність, вона прикрашала себе розкішним одягом, золотом і дорогоцінним камінням, за що шанувальники називали її Маргаритою, тобто перлиною.

Одного разу в Антіохію з’їхалися на собор єпископи сусідніх єпархій. Серед них був Нонн, єпископ Іліопольський, відомий своєю мудрістю і праведним життям. Під час перерви єпископи вийшли з храму, де вони засідали, і раптом перед ними з’явився галасливий натовп юнаків. Серед них особливо вирізнялася своєю красою одна дівчина – з оголеними плечима і нескромно вдягнена. Це була Пелагія. Вона голосно жартувала і сміялася, а шанувальники вилися навколо неї. Збентежені єпископи потупили свої погляди, а святий Нонн, навпаки, став пильно розглядати Пелагію. Коли галасливий натовп пішов геть, Нонн запитав єпископів: “Хіба не сподобалася вам краса цієї жінки та її вбрання?”. Вони мовчали. Тоді Нонн продовжував: “А я багато чого навчився від неї. Вона поставила собі за мету подобатися людям і як ви думаєте, скільки годин витратила вона на прикрашання себе, на турботу, щоб здатися красивішою за інших жінок в очах своїх шанувальників! На Страшному суді нею засудить нас Господь, бо ми маючи на Небі безсмертного Нареченого, нехтуємо станом своєї душі. З чим ми постанемо перед Ним?”.

Прийшовши в готель, святий Нонн став старанно молитися про спасіння Пелагії. Наступної неділі, коли Нонн здійснював Божественну літургію, Пелагія зваблена таємничою силою, вперше прийшла в храм. Богослужіння і проповідь святого Нонна про Страшний суд так вразили її, що вона прийшла в жах від свого грішного життя. Прийшовши до Нонна, вона виявила бажання хреститися, але не була впевнена, чи помилує її Господь: “Гріхи мої чисельніші за пісок морський, і не вистачить води в морі, щоб омити мої скверні справи”. Добрий пастир утішив її надією на милосердя Боже і хрестив її.

Ставши християнкою, Пелагія зібрала своє майно і принесла Нонну. Нонн же велів роздати його жебракам, кажучи: “Нехай буде розумно витрачено”. Кілька днів потому Пелагія, переодягнувшись у чоловічий одяг, пішла з міста. Пішла вона в Єрусалим і тут прийняла чернечий постриг. Її прийняли за юнака. Влаштувавши собі келію на Оливній горі, вона зачинилася в ній і стала вести суворе чернече життя в покаянні, пості й молитві. Жителі навколишніх місць вважали її за ченця Пелагія, євнуха. Після кількох років, досягнувши високих духовних обдарувань, чернець Пелагій помер приблизно 457 року. Під час поховання виявилося, що покійний чернець – жінка.

Тропарі, кондаки, молитви та величання