Преподобна Параскева (Матієшина) | Благовіст

Місяця листопада на 22-й день

Преподобна Параскева (в миру Параскева Федорівна Матієшина) народилася 1888 року в селі Піщане Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії в сім’ї селян. Уже в отроцтві в неї проявилася схильність до чернечого життя. Ухилившись від заміжжя, Параскева вирішила піти в монастир.

У 1907 році вона поступила послушницею в Теолінський Спасо-Преображенський монастир Августовського повіту Сувалкської губернії. У 1912 році стала сестрою Турковицького монастиря Варшавсько-Холмської єпархії.

Після того, як Турковицький монастир припинив своє існування, Параскева оселилася на околиці міста Дмитрова в селі Підлипиче і прислуговувала в місцевому храмі Казанської ікони Божої Матері. Там вона створила церковний хор дівчаток, до якого згодом входило 60 осіб. Вона була зовні дещо сувора до своїх учениць, але любила їх, як рідних доньок.

1920 року Параскева познайомилася з Дмитрівським єпископом Серафимом (Звездинським) і стала його духовним чадом. Владика Серафим 1921 року постриг Параскеву в рясофор із залишенням колишнього імені і визначив у Спасо-Влахернський монастир. Однак на прохання парафіян Казанської церкви села Підлипиче єпископ Серафим незабаром повернув черницю Параскеву в це село для місіонерської роботи. У 1921 році вона була посвячена в диякониси, на вівтарне служіння.

1931 року інокиню Параскеву заарештували і засудили до 5 років заслання в Казахстан. В Алма-Аті матінка зустрілася зі своїм духовним отцем, єпископом Серафимом, теж засланцем. Це було великою розрадою і підтримкою для неї. Після закінчення заслання в 1935 році матушка, сильно ослабла і хвора, оселилася в Астрахані. Потім вона перебралася в місто Кірсанов, а після цього приїхала до Дмитрова, де її застала війна.

Інокиня Параскева захворіла на абсцес легень і тяжко страждала. Вона вже готувалася до смерті, але одного разу вночі сподобилася видіння святих апостолів Петра і Павла. Апостол Петро обіцяв їй одужання і, подаючи ключі, що були у нього в руках, сказав: “Ти ще будеш цими ключами відчиняти церковні двері в Підлипичі”. З цього дня, всупереч очікуванням лікарів, матінка почала одужувати. Одужавши, вона знову стала нести послух у Казанській церкві Підлипича.

Згодом здоров’я матінки знову похитнулося. Її розбив параліч, вона стала зовсім безпорадною. Особливо страждала матінка від наривів і пролежнів. Відчуваючи сильні болі, прикута до ліжка, свята Параскева терпляче несла свій хрест, молилася і підбадьорювала всіх, хто її відвідував.

Померла черниця Параскева 4 грудня 1953 року і була похована на кладовищі міста Дмитрова. Все її життя було подвигом смирення і уподібнення Христу.

Зарахована до лику святих новомучеників і сповідників Руських 27 грудня 2000 року ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви.

У 2001 році святі мощі преподобносповідниці Параскеви було знайдено і перенесено до Спасо-Влахернського жіночого монастиря в селі Дєдєнєво Дмитровського району.