Праведний Петро Калнишевський

Місяця жовтня на 31-й день

Святий праведний Петро Калнишевський – славетний отаман Запорізької Січі, що останнім в історії козацької республіки займав цю почесну посаду, до самого зруйнування Січі за наказом імператриці Катерини ІІ, відіграв визначну роль у заснуванні міста Кривого Рогу.

Святий праведний Петро Калнишевьский народився у сім’ї козацького старшини, в селі Пустовойтівка Сумської області на Україні. Невдовзі після народження майбутнього отамана, його мати овдовіла та у 8-річному віці Петро потрапив на Запорізьку Січ, де отримав освіту, що відіграла значну роль у його подальшій військовій кар’єрі. У ті часи на Запоріжжі було відкрито багато шкіл при церквах, де викладали представники духовенства.

Ставши отаманом Запорізького війська, Петро Калнишевський почав усіляко допомагати простому люду, він розвивав сільське господарство на Запоріжжі та визволяв своїх співвітчизників з полону кримських татар, надаючи звільненим людям земельні ділянки, на котрих вони могли жити та працювати.

Маючи глибоку та сильну віру в Бога, святий Петро будував та відновлював церкви, що ще більше спряло укріпленню авторитету кошового отамана, як серед війська, так і серед мирного люду.

По закінченні російсько-турецької війни, було прийнято рішення про знищення Запорізької Січі.

А кошового отамана Петра Калнишевського доставили до Петербургу, де його судили, за непокору царським указам, як повстанця та було винесено вирок – страта. Проте, по проханню Петра Потьомкіна перший вирок було змінено на вислання Петра Калнишевського, якому на той час вже виповнилося 82 роки, до Соловецького монастиря. Він був позбавлений права спілкування та переписки та закритий до каземату розміром 1 на 3 метри, звідки мав право бути виведеним лише тричі на рік: на Різдво, Пасху та Преображення Господнє.

Святий Петро Калнишевський був досить родовитим в’язнем. На його утримання відводився 1 рубль на  добу, що є втричі більшою сумою, ніж для інших в’язнів. Проте, незважаючи на це, він відмовляв собі у багатьох речах, котрі міг дозволити, а на зекономлені за роки ув’язнення кошти після звільнення придбав для Соловецького монастиря Євангеліє, котре було на стільки великим, що четверо людей мали переносити його на спеціальних носилках.

Залишились спогади очевидців, що засвідчували, що святий Петро Калнишевський, котрий до ув’язнення був однією з найбагатших та найвпливовіших особою на Україні, втративши все, жодного разу нікого не засудив та залишався у спокійному та благодушному стані душі, такий же міцний духом, як за часів молодості.

Потьомкін та Катерина ІІ очікували покаяння Петра, проте гордий отаман так і не направив жодного прохання про помилування і навіть пережив їх усіх.

Наказом імператора Олександра І, у 1801р. Петра Калнишевського було звільнено з каземату, де він утримувався довгих 25 років. Отаман мав право вибору, проте, обрав залишитися у Соловецькому монастирі. Де доживав останні два роки свого земного життя звичайним послушником, адже за його власними словами, за роки ув’язнення він так звикся з внутрішньою свободою, що не прагнув жодної іншої. Преставився святий праведний Петро Калнишевський 13 листопада (н.ст.) 1803 року у віці 112 років, як було написано на його могильному камені «смертю благочестивою, доброю».

Ще за свого життя, святий отаман Петро, заснував  8 травня 1775 року станцію почтову Кривий Ріг, також ним на Саксагані для несення служби було поставлено 5 козаків з Вищестебльовського, Дерев’янківського, Уманського, Калниболотського куренів та 10 коней, що не тільки свідчить про його турботи про заселення православним людом українських земель, але й стало могутнім поштовхом у розвитку нового міста – Кривого Рогу. Тому, святий праведний Петро Калнишевський є покровителем Криворіжжя, котре так багато завдячує йому своїм теперішнім розквітом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання