...
Житія святих,  Серпень

Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомученика архідиякона Стефана

Місяця серпня на 2-й день

Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей святого первомученика архідиякона Стефана було близько 428 року. Після того, як святого первомученика архідиякона Стефана побили іудеї камінням, святе тіло його кинули без поховання на поживу звірам і птахам. Однак другої ночі знаменитий іудейський законовчитель Гамалііл, який почав схилятися до віри в Ісуса Христа як у Месію і захистив апостолів у синедріоні (Діян. 5:34-40), послав відданих йому людей узяти тіло первомученика. Гамаліїл віддав його похованню на своїй землі, у печері, недалеко від Єрусалима. Коли помер таємний учень Господа, Никодим, який приходив до Нього вночі (Ін. 3:1-21,7:50-52,19:38-42), Гамаліїл також поховав його біля гробу архідиякона Стефана. Потім і сам Гамаліїл, який прийняв Святе Хрещення разом зі своїм сином Авівом, був похований біля гробу первомученика Стефана і святого Никодима. 415 року мощі святих були чудесним чином знайдені й урочисто перенесені до Єрусалима архієпископом Іоанном разом із єпископами Єлевферієм Севастійським і Єлевферієм Єрихонським. Відтоді від мощей почали звершуватися зцілення.

Згодом, за святого благовірного царя Феодосія Молодшого (408-450), мощі святого первомученика Стефана було перевезено з Єрусалима до Константинополя, їх покладено в церкві на честь святого диякона Лаврентія, а після створення храму на честь первомученика Стефана перенесено туди 2 серпня. Десниця первомученика зберігається в Серапіоновій палаті Троїце-Сергієвої Лаври.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь первомученику и архидиакону Стефану, глас 4

Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.

Ин тропарь первомученику и архидиакону Стефану, глас 4

По́двигом до́брым подвиза́лся еси́,/ первому́чениче Христо́в, и апо́столе, и архидиа́коне Стефа́не,/ и мучи́телей обличи́л еси́ нече́стие./ Ка́мением бо побие́н от рук беззако́нных,/ вене́ц от я́же свы́ше десни́цы прия́л еси́,/ и к Бо́гу взыва́л еси́ вопия́:// Го́споди, не поста́ви им греха́ сего́.

 

Ще в розробці