Праведні Симеон Богоприїмець та пророчиця Анна

Місяця лютого на 3-й день

Праведний Симеон Богоприємець був, за свідченням святого євангеліста Луки, одним з обранців Божих, які чекали на розраду Ізраїлеву, і Дух Святий перебував на ньому (Лк. 2:25). Йому було сповіщено від Бога, що він не помре до того часу, поки у світ не прийде обіцяний Месія – Христос Господь.

Стародавні історики повідомляють, що єгипетський цар Птоломей II Філадельф (285-247 до Різдва Христового) побажав поповнити свою знамениту Олександрійську бібліотеку текстами священних книг. Він запросив з Єрусалима книжників. Синедріон послав своїх мудреців. Серед 72 вчених, які прибули в Олександрію для перекладу Священного Писання грецькою мовою, був запрошений і праведний Симеон.

Праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї. Прочитавши в оригіналі слова “Ось Діва в утробі зачне, і Сина народить” (Іс. 7:14), він вирішив, що слово “Діва” тут вжито помилково, замість слова “Дружина”, і хотів виправити текст. У цей момент йому з’явився Ангел і втримав його руку, кажучи: “Вір написаним словам, і ти сам переконаєшся, що вони справдяться, бо не скуштуватимеш смерті, аж поки не побачиш Христа Господа, Котрий народиться від Чистої і Пренепорочної Діви”. Відтоді праведний Симеон став очікувати пришестя Обіцяного Месії.

І ось одного разу праведний Симеон, ведений Духом Божим, прийшов до Єрусалимського храму. Це було в той самий день (сороковий після Різдва Христового), коли Пречиста Діва Марія та Її Обручник Іосиф прийшли туди, щоб здійснити обряд, встановлений іудейським законом, – представити перед Господом свого Божественного Первістка та принести покладену жертву. Щойно праведний Симеон побачив тих, хто прийшов, Дух Святий відкрив йому, що Богонемовля, Якого тримала Пречиста Діва Марія, і є очікуваний Месія, Спаситель світу. Старець прийняв на свої руки Немовля Христа і вимовив свої пророчі слова: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля”. Він благословив Пречисту Діву і праведного Йосипа і, звертаючись до Богородиці, сказав: “Ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,– і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:22-35).

Далі святий євангеліст оповідає: “Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі.” (Лк. 2:36-38).

Про святого і праведного Симеона Богоприїмця відомо, що він помер, проживши 360 років. У VI столітті святі мощі його було перенесено до Константинополя. У 1200 році його труну бачив російський паломник святитель Антоній, майбутній архієпископ Новгородський (1212-1220; † 1232; пам’ять 8 жовтня).

 

Тропарі, кондаки, молитви та величання