Святитель Євстафій, архієпископ Антіохійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 21-й день (перехідне)

Коли Філогоній, архієпископ Антіохійський, преставився, прийняв після нього престол цей блаженний Євстафій, муж, направду такого сану достойний, бо життям святий, і премудрістю відомий, і великий ревністю за благочестям. Те очевидним стало на великому Вселенському Першому святих отців у Нікеї Соборі, за царювання Константина, де ж разом зі святими отцями Блаженний Євстафій подвизався проти Арія, викрив його єретичне образливе мудрування, яке говорить, наче Син Божий творіння, а не Творець, до Отчої честі і влади не причетний. Посоромивши-бо і прокляттю віддавши образливу ту єресь і Сина Отцеві єдиносущим сповідавши, Євстафій святий зрушив єретиків на заздрість, а найбільше — Євсевія Нікомідійського і Феогнія Нікейського. Після преставлення Константина Великого, коли син його Констанцій, прийнявши царство, прийняв і єресь Арієву і, вельми її захищаючи та підносячи, дав владу аріанам гонити й кривдити Церкву православних, і зміцніло аріанство вельми беззаконною силою та неправедною владою, — тоді вищезгаданий Євсевій Нікомідійський, уже в той час, після вигнання святого Павла сповідника, патріарх Царгородський, з Феогнієм Нікейським пішли до Єрусалима, зайшли в Антіохію, ніби принагідно відвідавши, і там, соборище неправедне на святителя Христового Євстафія зібравши, з престолу і сану його скинули. Знайшли на нього провини вигадані: і те, що наче неправедно вірує, а єретикує із Савелієм, і те, що наче нечисто живе. Найняли якусь жінку-блудницю за дари великі, щоб обмовила святого, ніби від нього прийняла в лоні, дитину народила. І вийшла жінка та посеред собору, несучи дитину на руках, оббріхуючи ж і викрикаючи, що від архієпископа Євстафія зачала і народила. Судді ж звеліли жінці, щоб присягою підтвердила сказане, і присягала окаянна та жінка, що ні від кого іншого, а від Євстафія дитину має. Судді-бо скинули святого й у вигнання відіслали. Не винний же в жодному злі сповідник Христовий Євстафій, терплячи несправедливе те оббріхування і вигнання, преставився у вигнанні до Господа і відійшов у Вітчизну Небесну. А жінка, яка оббрехала святого, впала в недугу люту і важку та, пізнавши на собі кару Божу за неправедне оббріхування і наклеп на невинного й чистого архієрея, визнала правду, що за золото найнята була, щоб на святого блудне говорити діло. І розповіла, хто її найняв та що брехливо присягала, наче від Євстафія зачата дитина: від Євстафія-бо коваля, розтлившись, зачала, а не від архієпископа Євстафія. Сто ж років минуло, і, коли Зенон Грецьке царство тримав, принесено було із вигнання чесне і святе святого отця нашого Євстафія сповідника тіло до Антіохії з великою шаною. Весь люд вийшов зустрічати його до вісімдесяти поприщ і далі з піснями, і свічками, і кадилами, славлячи Христа Бога з Отцем і Святим Духом, славленого навіки. Амінь.